Ждання

Ждання́, -ня́, с. Ожиданіе. Ждали, ждали, та й ждання погубили. Ном. № 5627.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Іноземні словники
- 2.1 Словари и энциклопедии на Академике
3 Ілюстрації
4 Медіа
- 4.1 [1]

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. ЖДАННЯ́, я, сер. Дія за значенням ждати. Ні одного слова не зірвалося ні в кого за довгий час ждання, — кожен, похнюпившись, стояв і мовчав (Панас Мирний, IV, 1955, 144); І палкі мрії, і тривога, і ждання, і гаряче кохання — все це стривожило її нерви (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 114); Підвищений від ждання настрій заставив діяти (Іван Ле, Вибр., 1939, 78). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 516.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Ждання́, -ня́, с. Ожиданіе. Ждали, ждали, та й ждання погубили. Ном. № 5627.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЖДАННЯ́, я́, с. Дія за знач. жда́ти. Ні одного слова не зірвалося ні в кого за довгий час ждання, — кожен, похнюпившись, стояв і мовчав (Мирний, IV, 1955, 144); І палкі мрії, і тривога, і ждання, і гаряче кохання — все це стривожило її нерви (Н.-Лев., IV, 1956, 114); Підвищений від ждання настрій заставив діяти (Ле, Вибр., 1939, 78). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 516.