Школярка

Школярка, -ки, ж. Школьница, ученица. Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками. Г. Барв. 42.

==Сучасні словники==

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШКОЛЯ́РКА, и, жін. Жіночий рід до школяр. Школярки та школярі юрбою оточили когось і про щось палко й голосно гомоніли (Борис Грінченко, I, 1963, 356); Макар легенько ліктем штовхнув свого сусіда Якова і, кинувши бровами на нову школярку, тихо промовив: — Яка синиця... що воно таке? (Степан Васильченко, I, 1959, 152); Учителька поклала кожній школярці на парту табель (Олександр Копиленко, Сусіди, 1955, 85); * У порівняннях. Вона все ніби пустувала, підкидала того сухого труску, ніби гралась, наче маленька пустотлива школярка (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 242); Окраса оперної сцени — заслужена колоратура республіки [співачка] — як школярка вибігла з-за куліс і перша почала плескати в долоні, коли Манюрка закінчила пісню (Юрій Яновський, I, 1954, 23).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Школярка, -ки, ж. Школьница, ученица. Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками. Г. Барв. 42.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ШКОЛЯ́РКА, и, ж. Жін. до школя́р. Школярки та школярі юрбою оточили когось і про щось палко й голосно гомоніли (Гр., І, 1963, 356); Макар легенько ліктем штовхнув свого сусіда Якова і, кинувши бровами на нову школярку, тихо промовив: — Яка синиця… що воно таке? (Вас., І, 1959, 152); Учителька поклала кожній школярці на парту табель (Коп., Сусіди, 1955, 85); *У порівн. Вона все ніби пустувала, підкидала того сухого труску, ніби гралась, наче маленька пустотлива школярка (Н.-Лев., IV, 1956, 242); Окраса оперної сцени — заслужена колоратура республіки [співачка] —як школярка вибігла з-за куліс і перша почала плескати в долоні, коли Манюрка закінчила пісню (Ю. Янов., І, 1954, 23). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 481. Школярка, ки, ж. Школьница, ученица. Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками. Г. Барв. 42. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 502.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

школярка -и. Жін. до школяр.

Ілюстрації

x140px

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

Спільнокореневим до слова школярка є слово школа. Шко́ла (від грец. σχολή — «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають»[1]) — навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої(наприклад, Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки) освіти.