Жоржина

Жоржина, -ни, ж. Раст. георгина, Dahlia variabilis. ЗЮЗО. І. 120. Мил. 13. Нема цвіту світлішого над жоржину. Чуб. V. 440. [1]

Жоржина (лат. Dáhlia) — рід рослин родини Айстрові, або Складноцвіті (Compositae).

Сюди відносяться 9 вельми великих багаторічників з великими голівками квіток, іноді кулястими. У дикорослих американських видів голівка суцвіття завжди складається з квіток двох родів: по краях всього суцвіття розташовані язичкові, або неплодящі, квітки (як у соняшника), зазвичай білого кольору, а в середині (в диску) дрібні трубчасті жовті квіти, що приносять плоди. У наших садах ці форми зустрічаються зрідка, але більшість жоржин всіх відтінків відноситься до маси садових різновидів та махрових сортів, у яких усі серединні квітки перетворені культурою в неплодящі язичкові, внаслідок чого всі суцвіття стає щільнішим, повнішим, доходячи до кулястої форми і різних тонів забарвлення, нерідко навіть із барвистими квітами.

[2]

ЖОРЖИ́НА, и, ж.

1. Трав’яниста декоративна рослина родини складноцвітих, що цвіте великими різнобарвними квітками і розмножується вегетативним способом. Буйними кущами росли три жоржини, слалася по землі красоля (Шиян, Баланда, 1957, 144).

2. Квітка цієї рослини. Після того якось, на Маковія, Тося подала йому квітку-жоржину (Смолич, Мир.., 1958, 34); * У порівн. Зорі вночі, як жоржини (Мас., Сорок.., 1957, 216).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 2. — С. 544.

Жоржи́на, ни, ж. Раст. георгина, Dahlia variabilis. ЗЮЗО. І. 120. Мил. 13. Нема цвіту світлішого над жоржину. Чуб. V. 440.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 491.

жоржи́на — трав’яниста декоративна рослина родини складноцвітих, що цвіте великими різнобарвними квітками і розмножується вегетативним способом, а також квітка цієї рослини; квітка походить із Мехіко, в Україну прийшла у XVIIIст.; дуже поширена й улюблена в народі, опоетизована в художній творчості. Нема цвіту світлішого над жоржину (пісня); Зорі вночі, як жоржини (Т. Масенко).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 225.

[3] Жоржина (лат. Dáhlia) — рід рослин родини Айстрові, або Складноцвіті (Compositae).

Сюди відносяться 9 вельми великих багаторічників з великими голівками квіток, іноді кулястими. У дикорослих американських видів голівка суцвіття завжди складається з квіток двох родів: по краях всього суцвіття розташовані язичкові, або неплодящі, квітки (як у соняшника), зазвичай білого кольору, а в середині (в диску) дрібні трубчасті жовті квіти, що приносять плоди. У наших садах ці форми зустрічаються зрідка, але більшість жоржин всіх відтінків відноситься до маси садових різновидів та махрових сортів, у яких усі серединні квітки перетворені культурою в неплодящі язичкові, внаслідок чого всі суцвіття стає щільнішим, повнішим, доходячи до кулястої форми і різних тонів забарвлення, нерідко навіть із барвистими квітами.