Відвернути

Відвернути, -ся. См. Відвертати, -ся.

[1]

Українсько-російський словник відвернути ТолкованиеПеревод

відвернути

   см. відвертати
   1) отвороти́ть; отврати́ть
   2) (вращая снимать, ослаблять или отвинчивать; отгибать, отбрасывать край чего-нибудь) отвороти́ть, отверну́ть
   3) (сдвигать в сторону) отвороти́ть, отвали́ть, свороти́ть
   4) (отрезывать и отбрасывать в сторону при вспашке) отвали́ть
   5) перен. (не допускать, мешать чему-нибудь осуществляться) отврати́ть; (отговаривать) отклони́ть
   6) (отрывать от чего) перен. отвле́чь
   7) (предупреждать, не допускать) перен. предотврати́ть, отврати́ть; отвести́

   відверну́ти небезпе́ку — предотврати́ть (отврати́ть) опа́сность
   8) (делать вычет) вы́честь
   9) диал. ответи́ть

Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.

[2] відверну́ти дієслово доконаного виду

[3]

Українсько-англійський словник відвернути InterpretationTranslation

відвернути

   = відвернутися; док. див. <<відвертати>>, <<відвертатися>>

Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.

   відвернення
   відвернутися

Look at other dictionaries:

   відвернути — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

   відвернути — див. відвертати …   Український тлумачний словник

   відвернути — див. відвертати …   Словник синонімів української мови

   відштовхувати — відштовхнути 1) (штовхаючи, різким рухом віддаляти кого / що н.), відпихати, відіпхнути, відкидати, відкинути, відтручувати, відтрутити, відсторонювати, відсторонити 2) (неґативним ставленням до кого н. віддаляти від себе), віддаляти, віддалити,… …   Словник синонімів української мови

   відгортати — відгорнути 1) (горнучи що н. руками / знаряддям, переміщати в інше місце), відсувати, відсунути, відгрібати, відгребти, відкидати, відкинути 2) (переміщати краї, поли одягу, завіску й под. вбік), відкидати, відкинути, відвертати, відвернути;… …   Словник синонімів української мови

   відкидати — відкинути 1) (різким рухом переміщати назад, убік руку, ногу, голову); відвертати, відвернути, відводити, відвести (також повільно, нерізко); закидати, закинути (перев. назад) 2) (про погляд, теорію тощо не визнавати чогось, не приймати чогось),… …   Словник синонімів української мови

   відвалювати — відвалити (перекидаючи / піднімаючи що н. важке, прибирати вбік), відважувати, відважити, відкидати, відкинути, відвертати, відвернути; відсувати, відсунути (соваючи) …   Словник синонімів української мови

   відвернений — відве/рнутий, а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відвернути. || відве/рнено, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

   відводити — джу, диш, недок., відвести/, еду/, еде/ш; мин. ч. відві/в, вела/, вело/; док., перех. 1) Супроводжуючи, доставляти кого небудь кудись. || Проводжати кого небудь. || Переводити, переміщати з якого небудь місця, позиції назад, у тил тощо (про… …   Український тлумачний словник

   відвертати — I = відвернути 1) (спрямовувати чиюсь діяльність, увагу тощо в інший бік), відводити, відвести, відволікати, відволікти, відхиляти, відхилити 2) (повертати що н. убік від кого / чого н.), відводити, відвести, відхиляти, відхилити II ▶ див.… …   Словник синонімів української мови

   відвернення — я, с. Дія за знач. відвернути й відвернутися 1 4) …   Український тлумачний словник