Кепкування

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Кепкува́ння, -ня, с. Насмѣшка. Аж ось посипались кепкування і нарікання і на Павлюгу. Стор. МПр. 148.


Електронний публічний словник української мови


КЕПКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. кепкува́ти. Юрма серед реготу й кепкування підхопила дідові лайки (Коцюб., І, 1955, 257); В очах майнуло те, що Таня завжди бачила в його очах: притаєна гострота і трохи злого сміху, і кепкування над співрозмовником (Загреб., День.., 1964, 318).

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

[[Зображення:|x140px]] [[Зображення:]] Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання