Аркан

Арка́н, -на́ и -ну, м. 1) Родъ гуцульскаго танца мужчинъ. Желех. Аркана́ танцюва́ти. Фр. Пр. 9. 2) Арканъ. Сказав та й зашморгнув на шиї він аркан. Г. Арт. О. 1861. III. 84. Еней і сам так росходився. як на аркані жеребець. Котл. Ен. Аби-сте мні арканом тігли, то не піду. Фр. Пр. 9.

Сучасні словники

словопедія АРКАН – ОРКАН

Аркан. 1. р. -а. Довгий мотузок із зашморгом, яким ловлять тварин тощо. Василь на аркані вів жеребця до Псла (Панас Мирний); Влучно кинутий аркан раптом сплутав йому руки, і хлопець звалився на землю, хропучи, як дикий кінь (З.Тулуб). 2. р. -у. Вид танцю. Тут, біля Дніпра, гуцули танцювали свій славетний аркан, вихровий танець карпатських богатирів (С.Журахович).

Оркан, -у. Тропічний циклон, що утворюється в Південній півкулі. То не осіння люта туча просунеться, то не вітри невгомонні полонинські завиють, це скажений оркан пролетить над його головою (А. Крушельницький)

Словник української мови Академічний тлумачний словник 1. Довгий мотузок із зашморгом на кінці, за допомогою якого ловлять коней та інших тварин. Василь на аркані вів жеребця до Псла (Панас Мирний, IV, 1955, 193); Влучно кинутий аркан раптом сплутав йому руки, і хлопець звалився на землю (Зінаїда Тулуб, Людолови, І, 1957, 140); * Образно. Твій край татарським стиснуто арканом, Ординські коні стоптують твій край (Микола Бажан, Роки, 1957, 227). 2. Гуцульський чоловічий танок. Тут, біля Дніпра, гуцули танцювали свій славетний аркан, ви-хровий танець карпатських богатирів (Семен Журахович, Опов., 1956, 264).

Ілюстрації

• 

  Слово

• 

  слово1

Див. також

Танець аркан є одним з древніх символів горянського життя. Згідно з деякими версіями він містить в собі елементи поганського ритуалу, а також міг бути тенцем-ініціацією, посвятою в чоловіки.

Гуцули вважають його опришківським танком. В нашій публікації — версії розшифрування аркана.

Єднаючись із богами

Спробуємо уявити, як це могло виглядати століття і століття тому. Бо коли нині на сцені аркан танцюють добре вишколені професіонали в попрасованих біленьких сорочках, академічно тягнучи «носочок», роблячи бадьорі усмішки і приймаючи хвацькі пози, враження може виникнути дещо хибне. Найімовірніше, тоді це відбувалося у верхах, на полонинах, зрозуміло — під відкритим небом — ближче до сонця, до богів... Отже. На полонині з якихось причин сходилися чоловіки. Етнографи кажуть, що пастухи. Можливо. А може й мисливці. Але, безумовно міцні (які іще можуть вижити в жорстких гірських умовах?). ...Ці відбірні горяни сходилися докупи, напрошується в уяві — повільним кроком, зосереджуючись, концентруючись. Вони вже зараз, наближаючись одне до одного, готувалися до якогось важливого чину... Тоді наставав момент єднання цих енергій – чоловіки ставали в коло, закладаючи руки одне одному на плечі. До речі, творячи цим так званий солярний (сонячний, вогняний) знак. Свідомо, чи мимовільно?

...Учасники ритуалу починали неспішно і важко розгойдуватися: вправо-вліво, вправо-вліво. Нарешті коло «відривалося» від землі і починало обертатися. Народжувався власне танець. Рухи в колі вимагали синхронності, відчуття одне одного. Чи були вони такими, як можемо побачити в сучасному аркані? Але, мабуть, мали певне значення, були мовою, яку розуміють Сонце, Вогонь, Земля, Вітер. Коло крутилося, рухи робилися запальнішими, гупання ніг передавалося горам, вібрація досягала наче самого нутра Землі. Швидше, швидше, швидше, ще, ще... Шкода, ніхто з дослідників не вказує, який жест, який момент був тією точкою екстазу, що дозволяла енергії нарешті вирватися назовні, а колу опасти, розпастися, «заспокоїтись». Очевидно, лише самі танцюючі непомильно відчували, коли наставала мить єднання з богами.

Танець опришків

Аркан, який ми ще при великому бажанні та затятій наполегливості шукача автентики можемо побачити нині у виконанні фольклорних колективів, гуцули вважають танцем опришків. Як зауважив Роман Герасимчук у своїй монографії «Танці гуцульські» (опублікована польською в 1939 році у Львові), старі гуцули кажуть, що аркан у них існує віддавна. Але на якийсь час танець зник через те, що під час першої світової війни чоловіків-гуцулів не було дома. Він відродився, як каже автор, «з покращанням умов життя (робота в лісі) в 1925-1928 роках». Тепер, говорить автор (на момент написання розвідки), його танцює виключно молодь, що навчилася аркану в повоєнні часи. Залежно від регіону він називається «аркан», «арґан», «оркан»...».

...Аркан — танець, де хлопці демонстрували свої силу, спритність, дисциплінованість.

Остання виявляється в умінні точно виконувати в танці команди лідера. В опришківському аркані є ватажок...

Танець-шифр

Достатньо знаючи і маючи достатньо розвинену фантазію, аркан можна читати як шифр. Вгадувати в ньому язичницькі знаки і символи, якось пояснювати собі войовничі чи навіть бійцівські рухи танцюючих — чи то мисливців, чи то горян-воїнів, а ще спостерігати, як у аркані злилася танцювальна культура самих гуцулів та сусідів румунів, а може й дальших від нас народів — романів загалом. Адже дослідники твердять, що слово має латинське походження.

Джерела та література

http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===