Господиня
Господиня, -ні, ж. Хозяйка, госпожа. Де багато господинь, там хата не метена. Ном. № 6668. Ой хто любить господаря, а я господиню. Нп. Ум. Господинька, господинечка, госпося.
Господиня (англ. Mistress) — застаріла форма звертання до жінки. Йдеться про «даму будинку», особливо жінку, яка є головою домогосподарства з прислугою. Звертання не обов'язково розрізняло одружених та неодружених жінок.
Приклади вживання:
Прийшов наймит, прийшов, бідний, Воли розпрягає, Господиня з усіх мисок Та в одну зливає (Українські народні думи.., 1955, 287); — Перейшли з ним на нову квартиру; живу — як господиня: схочу робити — роблю, схочу лежати — лежу (Панас Мирний, III, 1954, 167); Ніколи вже більше Жанна не буде господинею його думок (Вадим Собко, Граніт, 1937, 194); За якусь часинку господиня знов увіходить, прохаючи всіх на вечерю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 173); Частували господар і господиня: до пиріжків, до борщу (Андрій Головко, II, 1957, 48); Господиня дому стоїть біля печі (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 29); * У порівняннях. Баштові крани, мов старанні господині біля грубок, поралися біля цегельних коробок майбутніх будинків (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 24).
Хатня господиня, рідко — те саме, що Домашня господарка (див. господарка). Дашина мати була звичайною хатньою господинею, кругозір якої сягав не дуже широко, обмежуючись, головним чином, повсякденними турботами (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 218).
Примітки:
