Мізкування
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:06, 7 грудня 2014; Безкоровайна Катя (обговорення • внесок)
Зміст
Словник Грінченка
Мізкува́ння, -ня, с. Размышленіе. К. ЧР. 237.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках:
Словник української мови
МІЗКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. мізкува́ти. От простий, невчений чоловік [дядько], з доморощеним розумом, а як він міркує!.. Але на вище мізкування — вибачайте (Коцюб., І, 1955, 466); Вони, попихкуючи цигарками, в пасмах сизого диму приглядалися до навіяних спогадів, що викликали асоціації, а ті породжували нові картини мізкування (Досв., Вибр., 1959, 359).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
- ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [1]
Див. також
Джерела та література
Словник української мови
