Лан

Лан, -ну, м. 1) Мѣра пахатной земли отъ 10 до 30 десятинъ приблизительно. Дарує тобі два лани жита. Чуб. III. 370. 2) Поле, нива. Ходім на лан жито жати. Шевч. Тихесенько вітер віє, степилани мріють. Шевч. 219. Сонце на лану. Солнце на горизонтѣ, на заходѣ. Вже сонечко на лану, я додому полину. Чуб. III. 248. Ум. Лано́к. Словник Української мови 1. Безліса рівнина, рівний, широкий простір; Великий безлісий простір оброблюваної землі.