Чаша
Зміст
Словник Бориса Грінченка
Чаша, -ші, ж. Чаша. По отченаші напиймося по чаші. Ном. № 11538. У руці Господній чаша, через край вино шумує. К. Псал. 172.
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ЧА́ША, і, жін. 1. Старовинна посудина округлої форми, з широким верхом і звуженим низом для пиття (вина та інших напоїв). Продавець вийняв срібний келих, поставив перед хлопцем. — Тут маєш. Оця чаша, коби і брат братові її продавав, коштує п'ятсот, а я даю за триста (Три золоті слова, 1968, 150); Сонце.. заглядало в блискучі келихи й чаші, що рядами стояли на столі (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 10); [Куниця:] Серед цих скарбів у мене є чудова золота чаша одинадцятого віку — часів Ярослава Мудрого (Іван Кочерга, II, 1956, 317); * Образно. А земля мусила вмирати од голоду й спраги, бо чаша сонця стала порожня (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 248); * У порівняннях. І землю, як чашу, вщерть сонцем налито! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 279); Небо синє і повне, мов чаша (Володимир Сосюра, II, 1958, 37); // Заздоровна чара. [Інгігерда:] Здоров був, княже, ладо мій ласкавий, Пий чашу цю, живи багато літ! (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 106); Тож піднімем спільну чашу За святі ці почуття, За Вітчизну вільну нашу, За омріяне життя (Сергій Воскрекасенко, Поезії, 1951, 279); В ньому І Дунаї] всі ми скупані, слов'яни, Ним усі колихані, слов'яни, І в борні священній, грозовій, Як один, підносьмо чашу дружби, Як один, підносьмо чашу клятви, Чашу волі, слави і братерства, — Хай загине ворог наш навік (Максим Рильський, II, 1960, 206); // перен. Про міру радощів або страждань, які випали на чию-небудь долю. Тоді, в печалі чи радості, добрішим і кращим стає чоловік і з подивом бачить.., як швидко сіра буденщина розхлюпала його чашу кохання (Михайло Стельмах, I, 1962, 202); Надворі спека, у його кімнаті приємний холодочок, а у нас разом — переповнені чаші юнацьких спогадів (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 15); Ми молоді, ми п'єм солодку щастя чашу..! (Володимир Сосюра, I, 1957, 161). ♦ Випивати (випити) [добру, гірку] повну чашу лиха див. повний; Випити [всю] чашу до дна — пережити непомірне горе, зазнати глибоких страждань. Загриміла війна [1914 року].. Мене мобілізували у військо. Випив, як кажуть, цю чашу я всю, до самого дна (Степан Васильченко, IV, 1960, 45); Випити [повну] чашу муки [і страждання] — зазнати багато страждань. Я випив чашу муки і страждання, Велику чашу, сповнену ущерть, 1 вже тепер нема мені вагання: Життя чи смерть! (Микола Вороний, Вибр., 1959, 98); Випити смертну чашу, ритор. — умерти на полі бою. Олег! Ти чесно йшов у бій на ніч, на тьму криваву. Безсмертній пам'яті твоїй співає серце славу і тим, кого ти в бурі вів, з ким випив смертну чашу (Володимир Сосюра, II, 1958, 500); Гірка чаша див. гіркий; Переважувати (переважити) чашу терезів див. переважувати; Переливати (перелити) чашу через край (вінця і т. ін.) див. переливати; Переповнити чашу [терпіння] див. переповняти; Пити (випити, куштувати, скуштувати і т. ін.) гірку чашу див. гіркий; Чаша [терпіння] переповнилася див. переповнятися; [Як] повна чаша див. повний. 2. Будь-яка посудина, вмістище подібної форми. Тут же [в похованні] були дві глиняні посудини — розписна чаша і великий глек; очевидно, в них була їжа (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 70); У великій чаші, встановленій на стадіоні, спалахує вогонь Всесоюзних юнацьких ігор (Вечірній Київ, 18.VII 1968, 3); // церк. Посудина такої форми, що використовується у християнському культовому обряді; потир. Перенос скінчився. Піп з чашею пішов ув олтар (Панас Мирний, III, 1954, 320); [Семпроній:] Там знайдено в вас ритуальні речі: велику чашу, ніж і ще там дещо (Леся Українка, II, 1951, 471); // Частина посудини, деталь подібної форми. Келих складається з двох головних частин — чаші і седеса (стояна) (Народна творчість та етнографія, 6, 1965, 70); [Джонатан:] Різьблений маєш ти зробити свічник, стебло його, і чаші, й круги, й листя у нього мають бути... (Леся Українка, III, 1952, 49); // Віночок квітки подібної форми. Тепер любов і мрії наші Ми у серцях палких несем, Немов тюльпанів чисті чаші, Налиті сонцем і дощем (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 211); // Внутрішня поверхня посудини подібної форми. В казанах .. важко гойдала своє тіло вода та хлюпала в побіленій чаші (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 293); // Споруда подібної форми. Швидка, могутня, гомінка В зелену чашу стадіону Людська вривається ріка (Любомир Дмитерко, Київські кручі, 1962, 174); // Діл з берегами якого-небудь водоймища (озера, моря і т. ін.), заповнений водою; улоговина подібної форми. В чаші Байкалу стільки прісної води, як в Балтійському морі солоної (Хлібороб України, 2, 1967, 47); 7—8 липня 1955 р. русло Дніпра було перекрите Каховською греблею і почалося заповнення чаші водоймища (Український ботанічний журнал, XVII, 1, 1960, 4); Мов рухлива основа на велетенському верстаті, дорога виповзала з-під самих їхніх ніг, спадала круто вниз, перетинала надвоє широку чашу гірської западини (Петро Колесник, Терен.., 1959, 215); // Купол неба. На обрії чаша неба упиралася краєм в далекий берег (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 15); Повніє неба синя чаша над даллю мрійною озер... (Володимир Сосюра, II, 1958, 360); // Земля навколо стовбура дерева, яку спушують і поливають для кращого росту рослини; ямка. Найкращим способом поливу при задернінні саду є дощування, але добрі наслідки дає також полив по чашах з одночасним зволоженням міжрядь (Колгоспник України, 2, 1961, 34). ♦ Класти (покласти) на чашу ваги що — використовувати що-небудь, щоб добитися якоїсь переваги, перемоги в чомусь. Історія нас вчить, що там, де на чашу ваги кладуть суб'єктивно-індивідуальні інтереси, там неодмінно спалахує непримирима ворожнеча (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 118).
ЧАША
КЕЛИХ, (озера) улоговина, котлован, (неба) баня, УР. ПОСУДИНА, (гірка) ІД. горе, страждання, випробування, чашечка, чашка
Фразеологічний словник української мови. Словопедія
ЧАША
ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ (по́вну) (ча́шу) ((по́вний) ківш (ли́ха)) (до кра́ю (до дна)). Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. — Сотки, тисячі нещасних (втікачів) попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський); Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний); Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким .. довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефаник); З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися (Іваниця) лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний); О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших
гірка́ ча́ша. Велике горе, страждання. (Ганна Андріївна (дочці):) Не минула і тебе ця гірка чаша… Тепер ти полонянка; взяли тебе у ясир (Ю. Мокрієв); Такі от специфічні умови зробили Соколову чашу особливо гіркою, а перспективу безвиглядною (І. Багряний).
перелива́ти / перели́ти (ча́шу) че́рез край (че́рез ві́нця і т. ін.). 1. Позбавляти кого-небудь сил, можливості терпіти, переносити щось. На прю! Без ляку і зневіри — За правду, волю, за наш край! Перелили вже бузувіри Скорботи чашу через край (М. Старицький). 2. Досягати найвищого рівня, найбільшої міри. І мовив Щорс: — Народу гнів Переливає через вінця, бо вже до краю придушив Той чобіт кований чужинця (М. Шеремет). перелива́тися / перели́тися че́рез кра́й (че́рез ві́нця). У кімнаті стихло, тільки годинник настирливо цокав, доливав смутку до того, що переливалося вже через вінця (В. Гжицький); Всі газети переповнено описанням таких жорстоких фактів.., що надлюдське горе уже давно перелилося через край в кожній людській душі (О. Довженко).
перепо́внювати / перепо́внити ча́шу терпі́ння кого, чию. Позбавляти когось сил, можливостей терпіти, зносити що-небудь. Посипалися з моєї пазухи (яйця) на Глафірину голову… Це були останні краплі, що переповнили чашу її терпіння (І. Микитенко).
по́вна ча́ша. Вдосталь, багато всього або чого-небудь. Гріх Бога гнівити, живемо — не тужимо. І люди нас знають — не цураються… Слава Богу! Хазяйствечко — повна чаша! (Панас Мирний); У коридорі вже знявся радісний гамір: закінчився учбовий рік, сонця надворі повна чаша, аж до піднебесся,— хто ж не радітиме! (Григір Тютюнник).
ча́ша (терпі́ння) перепо́внилася / перепо́внювалася. Не можна більше терпіти, зносити що-небудь. Коли уривався терпець, переповнювалась чаша, .. вибухали стихійні бунти проти жорстоких недолюдків-катів (Життя і тв. Т. Г. Шевченка).
Ілюстрації
Див. також
http://ru.wiktionary.org/wiki/%F7%E0%F8%E0
Джерела та література
1. http://sum.in.ua/s/chasha 2. http://slovopedia.org.ua/41/53415/275697.html 3. http://slovopedia.org.ua/49/53415/362259.html
