Ранець

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук


Словник Бориса Грінченка

Ранець, -нця, м. Ранець. Ой заплачеш, моя мила, заплачені, як мене молодого в ранці забачиш. Чуб. V. 993.

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови

РА́НЕЦЬ, нця, ч. Похідна військова або школярська сумка зі шкіри чи іншого матеріалу, яку носять на спині за допомогою заплічних ремінців та лямок. За плечима в його теліпався ранець та торбина з сухарями (Н.-Лев., І, 1956, 71); Гуляють школярі погожим днем, У кожного в них ранець за плечем (Нех., Ми живемо.., 1960, 124).

Словник синонімів. Словопедія

РАНЕЦЬ

наплічник, наплечник, з. нараменник

Вiдмiнок Однина Множина
Називний ра́нець ра́нці
Родовий ра́нця ра́нців
Давальний ра́нцю, ра́нцеві ра́нцям
Знахiдний ра́нець ра́нці
Орудний ра́нцем ра́нцями
Мiсцевий на/у ра́нці, ра́нцю на/у ра́нцях
Кличний ра́нцю* ра́нці*


Ілюстрації

Див. також

Джерела та література

1. http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C