Зрадник
Зрадник - це той, хто зраджує.
Словник Бориса Грінченка
Зрадник, -ка, м. Измѣнникъ, предатель. Чуб. V. 57. Вибрав Юду Іскариоцького, що стався зрадником. Св. Л. VI. 16.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗРА́ДНИК, а, чол. Той, хто зраджує (у 1—3 знач.).
[Комонник:] Я зрадників державних не шкодую (Леся Українка, II, 1951, 527);
В той час, коли народ самовіддано й завзято боровся за визволення батьківщини, великі феодали часто ставали зрадниками і переходили на сторону ворогів (Історія СРСР, I, 1956, 24);
[Катря:] Чув, що торік одна дівка принесла своєму зрадникові дитину в церкву, як той став з другою, щоб вінець прийняти?.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 380);
Ліквідатори — зрадники марксизму і зрадники демократії (Ленін, 19, 1950, 135).
ЗРАДНИК
запроданець, перекинчик, перевертень, ренегат, відступник, христопродавець, жм. юда, продажна шкура; (під окупацією) коляборант, вислугач; зрадливець, д. зрадець.
| Номер | українська | англіїська |
|---|---|---|
| 1 | зрадник | apostate |
| 2 | зрадник | betrayer |
| 3 | зрадник | iscariot |
| 4 | зрадник | judas |
| 5 | зрадник | parricide |
| 6 | зрадник | quisling |
| 7 | зрадник | rat |
| 8 | зрадник | traitor |
Орфоепічний словник української мови
Зрадник
[зра/дниек]
-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
Найвідоміші зрадники
В історії часто залишаються не імена героїв, а імена зрадників і перебіжчиків. Ці люди одній стороні завдають величезної шкоди, а інший - користь. Але все одно, їх зневажають і ті, і ті. Природно, не обійтися і без заплутаних випадків, коли вина людини важко довести. Однак історія зберегла кілька найбільш явних і класичних випадків, які не викликають жодних сумнівів. Розповімо нижче про найвідоміших в історії зрадників.
Юда Іскаріот
Ім'я цієї людини служить вже близько двох тисяч років символом зради. При цьому не грає ролі і національностей людей. Всім відома біблійна історія, коли Юда Іскаріот зрадив свого вчителя Христа за тридцять срібняків, прирікаючи його на муки. А адже тоді 1 раб коштував удвічі дорожче! Поцілунок Іуди став класичним чином лицемірства, підлості і зради. Цей чоловік був одним із дванадцяти апостолів, які були з Ісусом на його таємної вечері. Людей було тринадцять і після того це число стало вважатися нещасливим. З'явилася навіть фобія, страх цього числа. Історія свідчить, що Юда з'явився на світ 1 квітня, теж у досить незвичайний день. Але історія зрадника досить неясна і повна підводних каменів. Справа в тому, що Юда був зберігачем каси громади Ісуса та його учнів. Там було грошей набагато більше, ніж 30 срібняків. Таким чином, маючи потребу в грошах, Юда міг просто вкрасти їх, не здійснюючи зради свого вчителя. Не так давно світ дізнався про існування "Євангелії від Іуди", де саме Іскаріот зображений єдиним і вірним учнем Христа. А зрада було скоєно саме за наказом Ісуса, причому Юда взяв на себе відповідальність за свою дію. Згідно з легендою Іскаріот наклав на себе руки відразу ж після свого діяння. Образ цього зрадника багаторазово описується в книгах, фільмах, легендах. Розглядаються різні версії його зради і мотивації. Сьогодні ім'я цієї людини дають тим, кого підозрюють у зраді. Наприклад, Ленін називав Троцького Иудушкой ще в 1911 році. Той же знайшов у Искариоте свій "плюс" - боротьбу з християнством. Троцький навіть хотів встановити в кількох містах країни пам'ятники Юді.
Марк Юній Брут
Усім відома легендарна фраза Юлія Цезаря: "І ти, Брут?". Цей зрадник відомий нехай і не так широко, як Юда, але також відноситься до числа легендарних. Тим більше він здійснив свою зраду за 77 років до історії Іскаріота. Ріднить цих двох зрадників і те, що вони обоє покінчили з собою. Марк Брут був кращим другом Юлій Цезар, згідно деяких даних це взагалі міг бути його позашлюбний син. Однак саме він і очолив змову проти популярного політика, взявши безпосередню участь у його вбивстві. Адже Цезар обсипав свого улюбленці почестями і титулами, наділивши його владою. Але оточення Брута змусило його брати участь у змові проти диктатора. Марк опинився в числі кількох змовників-сенаторів, які мечами пройняли Цезаря. Побачивши в їхніх лавах і Брута, той з гіркотою і сказав свою знамениту фразу, що стала для нього останньою. Бажаючи щастя для народу і влади, Брут помилився в своїх планах - Рим не підтримав його. Після низки громадянських воєн і поразок Марк зрозумів, що залишився без усього - без сім'ї, влади, друга. Зрада і вбивство відбулося в 44 році до н.е., а через два роки Брут кинувся на свій меч.
Ванг Джингвей
У нас цей зрадник не настільки відомий, зате у нього є погана слава в Китаї, найбільшій країні світу. Найчастіше незрозуміло, як звичайні і нормальні люди раптом стають зрадниками. Ванг Джингей народився в 1883 році, коли йому виповнилося 21 року він вступив в японський університет. Там відбулося його знайомство з Сун-Ят Сіном, відомим революціонером з Китаю. Той настільки сильно вплинув на молоду людину, що той став справжнім революційним фанатиком. Разом з Сіном Джингвей став постійним учасником антиурядових революційних виступів. Не дивно, що незабаром він потрапив у в'язницю. Там Ванг відсидів кілька років, вийшовши нас свободу в 1911 році. Все це час Сен тримав зв'язок з ним, морально підтримуючи і опіка. В результаті революційної боротьби Сен і його соратники здобули перемогу і прийшли до влади в 1920 році. Але в 1925 році Сун-Ят помер, на посаді керівника Китаю його замінив саме Джингвей. Але незабаром в країну вторглися японці. Ось тут-то Джингвей та скоїв справжнісінька зрада. Він по суті не став боротися за незалежність Китаю, віддавши його загарбникам. Національні інтереси були порушені в користь японських. В результаті, коли в Китаї вибухнула криза, і країна найбільше потребувала досвідченого управлінця, Джингвей просто виїхав з неї. Ванг явно приєднався до завойовникам. Однак гіркота поразки він відчути не встиг, так як помер ще до падіння Японії. Але ім'я Ванг Джингвея потрапило у всі китайські підручники, як синонім зради по відношенню до своєї країни.
Фрідріх Паулюс
Був свій зрадник і з боку фашистів у тій війні. Взимку 1943 року під Сталінградом капітулювала 6-а німецька армія під командуванням фельдмаршала Паулюса. Його подальша історія може вважатися дзеркальної по відношенню до Власову. Полон німецького офіцера був досить комфортним, адже він набув антифашистський національний комітет "Вільна Німеччина". Він їв м'ясо, пив пиво, отримував продукти і посилки. Паулюс підписав відозву "До німецьким військовополоненим солдатам і офіцерам і до всього німецького народу". Там фельдмаршал заявив, що закликає всю Німеччину усунути Адольфа Гітлера. Він вважає, що в країні має бути нове державне керівництво. Вона повинна припинити війну і забезпечити народові відновлення дружби з нинішніми супротивниками. Паулюс навіть виступив з викривальною промовою на Нюрнберзькому процесі, чим немало здивував своїх колишніх соратників. У 1953 році вдячна за співпрацю радянська влада звільнила зрадника, тим більше, що той починав впадати в депресію. Паулюс переїхав жити в НДР, де і помер в 1957 році. Далеко не всі німці взяли з розумінням вчинок фельдмаршала, навіть його син не брав вибір батька, застрелившись в результаті з-за душевних терзань.
Отто Куусинен
І знову ситуація, коли зрадник для одних, є героєм для інших. Отто народився в 1881 році і в 1904 вступив в соціал-демократичну партію Фінляндії. Незабаром і очоливши її. Коли стало ясно, що комуністам у нової незалежної Фінляндії нічого не світить, Куусинен втік до СРСР. Там він довгий час працював у Комінтерні. Коли в 1939 році СРСР напав на Фінляндію, саме Куусинен став головною маріонеткового нового уряду країни. Тільки от влада його розповсюджувалася на нечисленні захоплені радянськими військами землі. Незабаром стало ясно, що захопити всю Фінляндію не вдасться і потреба в режимі Куусинене відпала. Надалі він продовжив займати провідні державні пости у СРСР, померши в 1964 році. Його прах похований біля Кремлівської війни.
Кім Філбі
Це розвідник прожив довге і насичене подіями життя. Народився він у 1912 році Індії, в родині британського чиновника. У 1929 році Кім вступив в Кембридж, де вступив в соціалістичне суспільство. У 1934 році Філбі був завербований радянською розвідкою, що, враховуючи його погляди, було нескладно здійснити. У 1940 році Кім поступив на службу в секретну англійську службу SIS, незабаром ставши керівником одного з її відділів. У 50-ті саме Філбі координував дії Англії і США по боротьбі з комуністами. Природно, СРСР отримував всю інформацію про роботу свого агента. З 1956 року Філбі служить вже в МІ-6, поки в 1963 році не був нелегально переправлено в СРСР. Тут розвідник-зрадник і прожив наступні 25 років на персональній пенсії, іноді даючи консультації.
