Мізок

Словник Грінченка

Мізок, -вку, м. Мозгъ. Курячий же в тебе, пане Петре, мізок. К. ЧР. Любить її, наче кошеним мізком нагодувала його. Ном. № 8747.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках:

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МІ́ЗОК, зку, чол., діал., заст. Мозок. Курчатам тхір головки сушить, Без крику мізок висмокта (Іван Котляревський, І, 1952, 226); Та що робить з тупим, як камінь, мізком, Чим розігнать нерушливість глуху? (Павло Грабовський, I, 1959, 595); В його мізку заворушилася кров, але він підвівся перед громадою, тримаючись обома руками за стіл (Михайло Стельмах, I, 1962, 628).

• Вправляти (вправити) мізок (мізки) кому, фам. — те саме, що Вправляти вправити мозок (душу) (див. вправляти). Одного він страхає судом, другому вправляє мізки, третьому натякає, що до скошеного сьогодні можна доплюсувати завтрашнє (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 425);
  
• Крутити (покрутити) мізком (мізками) — те саме, що Крутити мозком (див. крутити). Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити (Михайло Стельмах, II, 1962, 24); От і хай тоді золотозубий [Форст] чи ще хто покрутить мізками, де ті листівки видруковано — у Спальному, у Підлісному, а чи, може, в іншому місці (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 142);
  
• Сушити мізок (мізки) — те саме, що Сушити мозок (див. сушити). Снились Кирилові химерні сни, бо вдень сушив собі мізок різним клопотом (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 6); — А тим часом дома... з ніг Валить бабу горе! Все шука вона вузла [з грошима]. Дума, сушить мізки (Степан Олійник, Вибр., 1959, 233).

Фразеологічний словник української мови

МІЗОК

• вправля́ти / впра́вити мо́зок (мі́зки) кому, фам. Переконувати кого-небудь у неправильності його дій, поведінки, дорікаючи, виговорюючи за щось. — Слухай,— налетів на голову агроном, скільки тебе чекати можна? Комісія на фермах, а він дідові мізки вправляє. Ферма ж — наш маяк (І. Драч); Вправ йому мозок, щоб газетярів мені не кривдили (О. Корнійчук).
• крути́ти мізки́ кому і без додатка. Морочити, дурити кого-небудь чимсь. Думав (Остап), що це завжди так: коли збираються піднести гарбуза і не мають сміливості зробити це відверто..— тоді шукають якусь приключку, крутять мізки всякими вигадками (М. Ю. Тарновський).
• крути́ти / покрути́ти мі́зками (мо́зком, голово́ю, ро́зумом і т. ін.). Думати, мислити, міркувати. Виходить, ще краще треба крутити мізками, щоб когось перехитрити (М. Стельмах); — Тут треба багато міркування, треба добре головою крутить! (І. Нечуй-Левицький).
• розкида́ти / розки́нути ро́зумом (умо́м, мі́зками, голово́ю і т. ін.). 1. Напружено, зосереджено думати, шукаючи виходу із якогось становища. Чого він тільки не робив, як не розкидав своїм розумом..— ніщо не помагало! (Панас Мирний); Невже ти не можеш нічого зробити?.. Ану ж бо розкинь розумом, ти ж міцний хлопець (М. Ю. Тарновський); Присіли го (його) довги (борги), так нема що казати… Розкидав тепер головою на всі боки (Г. Хоткевич). 2. Думати, розмірковувати над чимось. Ми з моїм приятелем-італійцем довго вчились механіки, довго розкидали розумом та роздивлялись, як зроблені дзиґарі на баштах, і .. самі наважились зробити такий годинник, тільки маленький (М. Коцюбинський); Хто вона така (Марта), щоб я нею милувалася? Артистка? Хазяйка? Та у неї і хвоста в хліві нема, не те що корови. ..Тепер візьміть і розкиньте умом: чи варто ж їй справляти іменини? Та ще такі .. на все село?.. (І. Рябокляч).

Ілюстрації

Див. також

Клітинні нейронні мережі

Церебралізація

Джерела та література

=== Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ===