Угол

Угол, угла, м. = Вугол. 1) В своїй хаті і угли помагають. Ном. № 9629. 2) Чи се тая удівонька, що на углі хата. Макс.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках: Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) [[1]]

ВУ́ГОЛ, гла́, ч., діал.
1. Ріг (у 3 знач.). Цілими годинами ходив він по вулиці, ховаючись поза вуглами домів (Фр., VI, 1951, 249); Прикре непорозуміння скоїлось на тому вуглі стола, де.. сиділа Настя (Гончар, Таврія.., 1957, 36).

2. Кут у хаті і т. ін. [Кіндрат Антонович:] Як увійде було [бакалійник] у лавку, зараз на всі чотири вугли перехреститься (Кроп., II, 1958, 301).

Знаки української етнокультури: Словник-довідник

1) у народі — ріг будин­ку, стола і т. ін.; щоб відігнати не­чисту силу, на вуглі стола під ска­тертину у Святвечір клали часник. З-за вугла мішком прибитий (про дурня — приказка); Торох! Як дур­ний із-за вугла (приказка);

2) кут у хаті і т. ін.; один з таких кутів (кутній вугол) у світлиці був па­радним, де висів божник, стояли стіл (хатній престіл) з лавами;

3) вугли́ — вид візерун­ка на великодній крашанці.

Ілюстрації