Шип

Словник Грінченка

Шип, -па, м. Щупъ. Драг. 80. Шкарб.... ходили копати два мужики. Вони брали з собою шип в два аршини, щоб узнати де саме.... гроші. ХС. IV. 27.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ШИП 1, а, чол. 1. Твердий загострений на кінці виріст на гілках, стеблах, плодах деяких рослин, який утворюється внаслідок розростання клітин шкірки. Насінини [гіркого каштана] великі, вміщені в коробочку, вкриту шипами (Лікарські рослини.., 1958, 190); * Образно. Серед ночі, як все у солодкому сні опочине, Я на постелі лежу, а трепетне серце шматують Гострого болю шипи (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 334).

2. Гострий твердий виступ, наріст на тілі деяких тварин. Коло основи його [морського кота] довгого і тонкого, немов батіг, хвоста міститься дуже твердий, гострий, зазублений шип, на поверхні якого є борозенка з шкірними отруйними залозами (Наука і життя, 7, 1956, 27); Луска акул складається з маленьких шипів — так званих зовнішніх зубів (Наука і життя, 6, 1977, 52).

3. Невеликий виступ на підковах, підошвах спортивного взуття, колесах автомашин і т. ін., який перешкоджає ковзанню і сприяє кращому упору під час пересування. Коні цокотіли копитами по льоду, мережали шипами сніг (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 414); На трибунах запанувала тиша. Чути було, як з сухим хрустом впиваються шипи бігунів у тверду доріжку (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 188).

4. Виступ на деталі, що вставляється у відповідний отвір (паз, гніздо) іншої деталі чи предмета для їх скріплювання. Шипом називається частина бруска, що входить у відповідний отвір другого бруска (Столярно-будівельна справа, 1957, 182); // Невеличкий брусок, клинець, що вставляється замість такого виступу; // перев. мн. Виступи в механізмі для захоплювання якогось предмета. Коли шипи [корчувального] агрегату впиваються в пень, включається вібромолот. Пень виймається цілком очищеним від землі (Радянська Україна, 8.I 1965, 2).

5. техн. Кінцева частина вала, якою він опирається на підшипник. Та частина вала [двигуна], яка лежить безпосередньо на опорі, називається цапфою. Кінцеві цапфи.. називаються шипами (Практикум з машинознавства, 1957, 182).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.

ШИП1, а́, ч.

1. Твердий загострений на кінці виріст на гілках, стеблах, плодах деяких рослин, який утворюється внаслідок розростання клітин шкірки. Насінини [гіркого каштана] великі, вміщені в коробочку, вкриту шипами (Лікар, рослини.., 1958, 190); *Образно. Серед ночі, як все у солодкому сні опочине, Я на постелі лежу, а трепетне серце шматують Гострого болю шипи (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 334).

2. Гострий твердий виступ, наріст на тілі деяких тварин. Коло основи його [морського кота] довгого і тонкого, немов батіг, хвоста міститься дуже твердий, гострий, зазублений шип, на поверхні якого є борозенка з шкірними отруйними залозами (Наука.., 7, 1956, 27); Луска акул складається з маленьких шипів — так званих зовнішніх зубів (Наука.., 6, 1977, 52).

3. Невеликий виступ на підковах, підошвах спортивного взуття, колесах автомашин і т. ін., який перешкоджає ковзанню і сприяє кращому упору під час пересування. Коні цокотіли копитами по льоду, мережали шипами сніг (Тют., Вир, 1964, 414); На трибунах запанувала тиша. Чути було, як з сухим хрустом впиваються шипи бігунів у тверду доріжку (Собко, Біле полум’я, 1952, 188).

4. Виступ на деталі, що вставляється у відповідний отвір (паз, гніздо) іншої деталі чи предмета для їх скріплювання. Шипом називається частина бруска, що входить у відповідний отвір другого бруска (Стол.-буд. справа, 1957, 182); // Невеличкий брусок, клинець, що вставляється замість такого виступу; // перев. мн. Виступи в механізмі для захоплювання якогось предмета. Коли шипи [корчувального] агрегату впиваються в пень, включається вібромолот. Пень виймається цілком очищеним від землі (Рад. Укр., 8.1 1965, 2).

5. техн. Кінцева частина вала, якою він опирається на підшипник. Та частина вала [двигуна], яка лежить безпосередньо на опорі, називається цапфою. Кінцеві цапфи.. називаються шипами (Практ. з машинозн., 1957, 182).

ШИП2, а́, ч. Велика промислова морська риба родини осетрових, уздовж тіла якої міститься п’ять рядів кісткових наростів; поширена в басейнах Чорного, Каспійського, Азовського й Аральського морів. Щороку у моря випускають близько 80 млн. штук білуги, осетра, чечуги, шипа (Знання.., 5, 1977, 14).

ШИП3, у, ч., розм. Те саме, що шипіння.

Ілюстрації

Додаткова інформація

Шип - риба роду осетер. Шип - твердий масивний колючий виріст на стеблі (або черешку) рослини, що розвивається з поверхневих тканин. На відміну від колючок шип не має строгого порядку в розташуванні. Шип - виступ на торці або на бічній поверхні деталі, що входить в паз, проушину або гніздо іншої деталі, як наприклад шийка вала. Шип - металевий стрижень, що вставляється в шину для забезпечення кращого зчеплення з дорогою в зимових умовах. Шип - широтно-імпульсний перетворювач, пристрій у цифровій електроніці.