Бганка

Бганка, -ки, ж. Складка. Треба перекачати рушник, а то довго лежав згорнутий та он які бганки поробились. Пирят. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках:

Словник української мови

БГА́НКА, и, ж., розм. Зморшка або складка на чомусь. Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Григ., Вибр., 1959, 300); З якою любов’ю вона розгладжувала кожну бганку [на піджаку].., а Сергій сидів збоку, милуючись роботою її рук (Гур., Друзі.., 1959, 108). бганка

Словник синонімів української мови

БГА́НКА: I. ЗМОРШКА (довгасте заглиблення на шкірі обличчя, тіла людини або тварини), БРИЖА перев. мн., рідше, МОРЩИНА розм., БГАНКА розм. рідше, ЗМОРЩИНА діал.; СКЛАДКА, БОРОЗНА, ПРУГ рідше (глибока зморшка). На його чолі розгладилася глибока зморшка, що з'явилася за останні роки (М. Трублаїні); Головного не покидала серйозність, брижі напруги не сходили із зрошеного потом смаглявого чола (О. Гончар); Старий батько сивіє; на високому чолі морщина у всю довж лягла, глибока та понура (Марко Вовчок); Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Грицько Григоренко); А сам (батько) так подавсь. Стільки зморщин по виду попролягало за сі часи (Ганна Барвінок); В тузі стоїть виконроб, Пругами напруги поорано лоб (Л. Первомайський). БГАНОК діал. (перев. згорнуте). І сіни, і кімнати були заставлені скринями, скриньками та усякими пакунками з князівським добром (І. Нечуй-Левицький); Бабуся принесла великий пакет, дбайливо обв'язаний шпагатом (В. Собко); Зінаїда Федорівна.. розгорнула газетний згорток (О. Донченко); Несе (швачка) якийсь загорток (Леся Українка); Відснідавши, він зав'язав хустку, поклав згортку до кошика (Ю. Смолич); Пройшов у сільраду Юхим Барило, несучи два сувої з одежею, обв'язані мотузками і обкапані сургучними печатками (В. Кучер); Він кидається назустріч, бере з рук матері важкі звої (І. Цюпа); Вхопила (Олеся) завиніння й побігла шляхом (І. Нечуй-Левицький); Порився (Михайло) у бганкові, куди було загорнено подарунки батькам, і витягнув пляшку вина (О. Копиленко). СКЛАДКА перев. мн. (складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; такий згин на тканині), ФАЛДА, ЗГОРТКА, БГАНКА, ЗАЛОМ рідше. Він саме, попихкуючи люлькою, картинно стояв у свиті з рясними складками і сивій смушевій шапці (М. Стельмах); Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла дрібні фалди (І. Нечуй-Левицький); Одежа червона важкими згортками пада униз (Дніпрова Чайка); Тога на ньому так уложена, як личить людині значно старішій, - широкими заломами і спущена в подолі низько, мало не до п'ят (Леся Українка). - Пор. зборка.

Ілюстрації