Терпуга
Зміст
Словник Грінченка
Терпу́га, -ги, ж. Водка. Угор.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ТЕРПУ́Г, а, чол.
1. Сталевий брусок із насічкою, вид напилка. Де-не-де в порожнім корпусі цеху, скрегочучи, пиляли терпуги (Іван Ле, Мої листи, 1945, 212); Складні деталі, які можна було виточити лише на спеціальних станках, він виточував та полірував терпугом у лещатах (Вітчизна, 4, 1962, 202);
- У порівняннях. Язик тещі запрацював, як терпуг (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 22).
2. Шевське знаряддя для згладжування кінців цвяхів у середині взуття.
ТЕРПУГ підпилок, (для дерева) рашпіль; терпужок.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Важливо знати
Напилки поділяють за розміром насічки, її формою, довжиною та формою бруска.
За призначенням напилки поділяють на такі групи:
Загального призначення, що служать для загальнослюсарних робіт. спеціального призначення служать для обробки сплавів кольорових сплавів, виробів з легких сплавів і неметалевих матеріалів, а також, до них відносять:
таровані (для перевірки твердості у малодоступних частинах виробу) та алмазні (для обробки і доведення твердосплавних частин інструмента і штампів) напилки;
надфілі — невеликі напилки для лекальних, граверних робіт, а також для зачищання у важкодоступних місцях (отворах, кутах, коротких ділянках профілю тощо);
рашпілі, що призначені для обробки м'яких металів (свинцю, олова, міді тощо) і неметалевих матеріалів (шкіри, гуми, деревини, пластичної маси); машинні:
стрижневі — для обпилювальних верстатів зі зворотно-поступальним рухом: малих розмірів, котрих закріплюють у спеціальних патронах і середніх розмірів, що мають з обох сторін хвостовики для їх закріплення таких же профілів, що й слюсарні напилки, і таку ж насічку, як і напилки загального призначення. обертові напилки (борнапилки, дискові та пластинчасті) застосовуються для обпилювання й зачищання поверхонь на спеціальних обпилювальних верстатах.
За видом і розміром насічки
Насічка на поверхні напилка утворює зубці, що знімають стружку з оброблюваного матеріалу. Зубці напилків виготовляють на насічних верстатах за допомогою спеціального зубила, на фрезерних верстатах, на шліфувальних верстатах — спеціальними шліфувальними кругами, а також накатуванням, протягуванням на протяжних верстатах (протяжками) та на зубонарізних верстатах.
Чим менше насічок на 10 мм довжини напилка, тим більшим є зубець. Розрізняють напилки з одинарною, або простою, з подвійною, або перехресною, точковою, або рашпільною, і дуговою насічками. Одинарну насічку наносять під кутом 65° до осі напилка. Подвійну (перехресну) насічку наносять: основну — під кутом 65°, допоміжну — під кутом 45° до осі напилка. Крок основної насічки більший за крок допоміжної. В результаті зубці розміщуються один за одним по прямій, яка з віссю напилка становить кут 5°, при рухові напилка сліди зубців частково перекривають один одного, що сприяє зменшенню шорсткості обробленої поверхні. Круглі напилки можуть мати спіральну одинарну насічку з кутом нахилу (70±5)°. Вузькі сторони ножівкових і одна з вузьких сторін плоских напилків повинні мати одинарну насічку під кутом 65°.
За числом n насічок (зубців), що припадають на 10 мм довжини, напилки поділяють на шість класів, а насічки мають номери 0, 1, 2, 3, 4 і 5:
до першого класу належать напилки з насічками № 0 та 1 (n = 4÷12). Їх називають драчовими. Вони мають найбільші зубці і служать для грубого обпилювання; до другого класу належать напилки з насічками № 2 та 3 (n = 13÷24). Їх називають лицьовими і застосовують для чистого обпилювання. до третього, четвертого, п’ятого і шостого класів належать напилки з насічками № 4 і 5 (n ≥ 28). Їх називають оксамитовими і застосовують для остаточної обробки і доведення поверхонь;
За формою та розмірами бруска
Напилки за формою поперечного перерізу бруска поділяють на такі типи:
плоскі та плоскі гостроносі — застосовують для обпилювання зовнішніх або внутрішніх плоских поверхонь, а також пропилювання шліців і рівців; квадратні — застосовують для розпилювання квадратних, прямокутних і багатокутних отворів, а також для обпилювання вузьких плоских поверхонь; тригранні — служать для обпилювання гострих кутів, що становлять 60° і більше, як із зовнішнього боку деталі, так і в пазах, отворах і рівцях, а також для загострення пилок по дереву;
круглі — використовують для розпилювання круглих або овальних отворів та увігнутих поверхонь невеликого радіуса; напівкруглі — із сегментним перерізом, застосовують для обробки увігнутих криволінійних поверхонь великого радіуса і великих отворів; площин, опуклих криволінійних поверхонь і кутів понад 30° (плоскою стороною);
ромбічні — застосовують для обпилювання зубів зубчастих коліс, дисків і зірочок, для зняття задирок з цих деталей після обробки їх на верстатах, а також обпилювання кутів понад 15° і пазів;
ножівкові — служать для обпилювання внутрішніх кутів, клиноподібних рівців, вузьких пазів, площин у тригранних, квадратних і прямокутних отворах, а також для виготовлення різальних інструментів і штампів. Довжина робочої частини напилка за ГОСТ 1465—80[2] може складати від 100 до 450 мм
Джерела та література
Копелевич В. Г., Спиридонов І. Г., Буфетов Г. П. Слюсарна справа.- К.: Освіта, 1997.- 206 с. — ISBN 966-04-0068-3
Кропивницький М. М. Загальний курс слюсарної справи. - К.: Техніка, 1970.- 344 с.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
