Рвач
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:45, 2 грудня 2014; Толочин Євген Володимирович (обговорення • внесок)
Рвач, -ча, м. Тотъ, кто рветъ, иронически: дантистъ. Добрий рвач, нічого казать. Черк. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РВАЧ, а, чол., розм. Той, хто намагається одержати за свою працю більше, ніж вона варта, або різними нечесними способами здобути в тих чи інших обставинах якнайбільшу матеріальну вигоду для себе. Злодій, рвач, хапуга, розтратник, — це потвори, які отруюють наше життя.. Самі нічого не роблячи, вони марнують і привласнюють те, що створено іншими (Комуніст України, 11, 1963, 6); Всякого роду обивателі, ледарі, рвачі, дармоїди і ті окремі особи, які втрачають гідність радянського громадянина, обурюють трудящих нашої країни (Наука і життя, 8, 1963, 3).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах.