Зиск

Зиск, -ку, м. Прибыль, выгода, выигрышъ, барышъ. Чи зиск, чи страта, одна заплата. Чуб. І. 233. Тільки зиску, що в писку. Ном. № 10565. Без ями гребля, а без накладу зиск не буде. Ном. № 10576.

Сучасні словники

Словник української мови

ЗИСК, у, чол.

1. Сума, на яку прибуток перевищує витрати. [Арсєн:] Скільки ж це буде у нас чистого зиску? [Геннадій:] Ну, так... коли скромно... то... тисяч тридцять, не більше (Захар Мороз, П'єси, 1959, 290); // Прибуток капіталістів, джерелом якого є додаткова вартість. Зиск є відношення додаткової вартості до всього вкладеного в підприємство капіталу (Ленін. 21? 1950, 46); Навряд чи мали десь в Індії або на африканських берегах перші завойовники-колонізатори такі неймовірні зиски, як мали їхні потомки отут, на світлому таврійському березі (Олесь Гончар, II, 1959, 9); // Прибуток державних підприємств у соціалістичному суспільстві, одержуваний внаслідок підвищення продуктивності праці.

2. Прибуток від якогось роду діяльності, від заснування чого-небудь і т. ін.; бариш. — Старий посварився з Созоненком. Це вони повезли в Одесу картоплю продавати. Добре продали, а зиск поділити не змогли (Михайло Стельмах, II, 1962, 360); Пороми давали [Кабашним] нечувані зиски (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 36).

3. розм. Добрий результат, користь від кого-, чого-небудь. Горовий хотів було пояснити, що завод від цих котлів ніякого зиску не має, але роздумав (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 318); Хлопець проявив таланти і може принести чималий зиск... (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 371).

Ілюстрації