Нюта
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:10, 1 грудня 2014; NataljaPetrychenko (обговорення • внесок)
Ню́та, -ти, ж.
Зміст
«Словарь української мови»
Ню́та - Заклепка; спайка. Взя́ти в ню́ти. Заклепать.
Сучасні словники
Ню́та ж., рідко. - Заклепка.
- Узя́ти в ню́ти — заклепати.
Ню́та - Гвіздак, за допомогою якого, клепаючи з двох сторін, скріплюють дві металеві речі; заклепка.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
В тег EmbedVideo введен неверный id "hS6obugozNk#t=155" видео для сервиса "youtube".
В тег EmbedVideo введен неверный id "u8K2IXcXxlo#t=217" видео для сервиса "youtube".
В тег EmbedVideo введен неверный id "_AcM8H3sD2A#t=358" видео для сервиса "youtube".
Джерела та література
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 573.
- Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. Український тлумачний словник
- Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.Словник лемківскої говірки
