Луг

Луг, -гу, м. 1) Лѣсъ на низменности, низменность, поросшая лѣсомъ. Шевч. 233. Через темні високі луги ясним соколом перелини. КС. 1882. XII. 496. Ой не шуми, луже, зелений байраче. Мет. 92. У зеленім темнім лузі червона калина. Мет. 97. 2) Щелокъ. У понеділок не можна лугу спускати. Грин. І. 17. 3) = Луговина. Вх. Зн. Ум. Луженько, лужечок, лужо́к. Дай же мені. Боже, з того луженька вийти, на береженьку стати. Рк. Макс. Ой у лісі, у лужечку терен процвітає. Чуб. V. 254.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Луг, биогеоценоз, растительный компонент которого образован преимущественно многолетними мезофильными (приспособленными к условиям среднего увлажнения) травами, растущими в течение всего вегетационного периода (без летнего перерыва, характерного для степных растений).
Луга связаны переходами с другими травяными биогеоценозами — степями, травяными болотами и др.
Большая часть лугов возникла на месте лесов и кустарников, осушенных болот и озёр, в результате орошения степей и др.
могут возникать лишь там, где климатические и почвенные условия более благоприятны для многолетних мезофильных трав, чем для растений других жизненных форм: на длительно заливаемых поймах, высокогорьях, морских побережьях субарктики и субантарктики, лиманах в степных и полупустынных областях и др.

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Н. С. Зефіров (ред.) Химическая энциклопедия. — Научное издательство, 1999. — Т. 5. — С. 402. — ISBN 5-85270-310-9. Глосарій термінів з хімії Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім.. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. ISBN 978-966-335-206-0 Зовнішні посилання