Приклеювати

Приклеювати, -ле́юю, -єш, сов. в. приклеїти, -кле́ю, -їш, гл. Приклеивать, приклеить.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник ПРИКЛЕЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИКЛЕЇТИ, ею, еїш, док., перех. Прикріплювати що-небудь до чогось клеєм або іншою липкою речовиною. Коли Василь збирався вже приклеювати свій твір на першій шпальті стіннівки, сказав [Петро]: — Не подобається мені твоя стаття, Васю, не комсомольська вона... (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 122); За допомогою БМК-5 можна приклеювати металеві, пластмасові і дерев'яні деталі до металевих, бетонних, керамічних та інших основ (Вечірній Київ, 12.III 1969, 4); Раптом Василькові захотілося приклеїти одну летючку на спині нотаря (Агата Турчинська, Зорі.., 1950, 74); // у сполуч. із сл. прізвисько, перен. Давати кому-небудь влучне жартівливе ім'я, що легко за ним закріплюється. Гострі на язик солдатки дуже швидко приклеїли їй прізвисько: «принципова дамочка» (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 112).

Словарь Українсько мови(упорядкував Борис Грінченко)

Приклеювати, -ле́юю, -єш, сов. в. приклеїти, -кле́ю, -їш, гл. Приклеивать, приклеить.

Тлумачення слова у сучасних словниках Український тлумачний словник Прикріплювати що-небудь до чогось клеєм або іншою липкою речовиною. || у сполуч. зі сл. прізвисько, перен. Давати кому-небудь влучне жартівливе ім'я, що легко за ним закріплюється.