Соболя

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:41, 30 листопада 2014; Мойсак 34ПО (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Соболя, -ляти, с. Молодой соболь. МУЕ. III. 149.

Сучасні словники

ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

СОБОЛЯ́, я́ти, с. Маля соболя. Кішки залюбки вигодовують.. соболят та лисенят у звірофермах(Знання.., 9, 1971, 29).

ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

СО́БОЛЬ, я, ч. 1. Невелика хижа тварина родини куницевих із темно-коричневим або темно-бурим шовковистим пухнастим хутром. Останнім часом соболь так розплодився, що ріст його доводиться обмежувати. Бо соболь — хижак і знищує білок (Знання.., 9, 1969, 17); Бувало і соболя бив [Чепиж], і куницю (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 146). 2. Хутро цієї тварини; виріб із такого хутра. — Коли слідом за мною вся жіноча половина глядачів корчилась в істеричнім нападі, то се звалося моїм «тріумфом», і сибірські багачі дарували мені соболі й самоцвіти (Л. Укр., III, 1952, 704); На гусарах були кунтуші оксамитові, підбиті шовком й облямовані дорогими соболями (Н.-Лев., VII, 1966, 218); * У порівн. В мене брови — як той соболь(Щог., Поезії, 1958, 81). 3. розм. Ласкаве називання чоловіка (перев. при звертанні). — Козаченьку, мій соболю! Візьми мене із собою — Помандрую я з тобою! (Чуб., V, 1874, 84). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 433.

ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Соболь, ля, м. Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. КС. 1882. IX. 416. Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. Лукаш. 144. Употр. какъ ласкат. слово. Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою. Чуб. V. 84.

ПУБЛІЧНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

со́боль (соболи́ця — самка соболя; соболя́ — маля соболя) — 1) невелика хижа тварина родини куницевих із темно-коричневим або темно-бурим шовковистим пухнастим хутром; також хутро цієї тварини і виріб з цього хутра; водився колись в Україні; за княжих часів соболями половці брали дань (див. «Слово о полку Ігоревім); у весільних піснях соболь — молодий, а куниця — молода. Бувало, і соболя бив, і куницю (І. Нехода); Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту (Словник Грінченка); 2) традиційне ласкаве називання чоловіка або жінки (перев. при звертанні), характерне для народних пісень: «Не вийду, козаче, не вийду, соболю; Не буду стояли під вечір з тобою». —Козаченьку, мій соболю! Візьми мене із собою (П. Чубинський); Кохай, кохай молодицю, гарну соболицю (П. Чубинський).

Матеріал з Вікіпедії

Соболь - серія російських малотоннажних вантажних автомобілів, фургоніві мікроавтобусів, які виготовляються на Горьківському автомобільному заводі з листопада 1998 року.

Іноземні словники

українська-англійська Словник

українська англійська соболь sable

соболь zibeline

соболь zibelline


Ілюстрації

Соб1.gif Соб2.jpg Соб3.png Соб 4.jpeg

Медіа


Цікаві факти

Опис

Довжина тіла 34 — 52 см, вага 1,8 кг; тіло струнке, гнучке, хвіст (довжина 11 — 19 см) пухнастий, кінцівки досить короткі й товсті. Хутро від жовтобурого до чорнобурого, дуже густе, довге, шовковисте. Хутро у різних підвидів суттєво розрізняється за забарвленням і м'якістю. Найвідомішим і найкоштовнішим є хутро баргузинського соболя. Більше читайте тут: [1]

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Поширення та біологія

Сучасне поширення пов'язане з лісами на схід від Печори до Тихого океану. У минулому соболь був поширений значно далі на захід, зокрема й в Україні у північній частині лісової смуги (Сокур, 1961). У місцях перекривання ареалу з куною лісовою (Martes zibellina), зокрема на Уралі, часто зустрічаються гібриди, які мають назву "кідус" або "тумак" (не плутати з "тумак" як однією з поширених назв куни лісової у польській мові). Цінний мисливський звір від часів Русі до сьогодення. Також соболя розводять на звірофермах, у тому числі й в Україні.

Матеріал з Вікіпедії

Соболь (автомобіль)- Історія моделі

У кінці 1998 року Горьковський автозавод освоїв на базі агрегатів сімейства«ГАЗель» виробництво легких розвізних автомобілів «Соболь» (клас LCV-MC), що відрізняються від популярної полуторки м укороченою до 2760 мм колісною базою, незалежною передньою пружинною підвіскою і односкатним колесом заднього моста, розрахованого на меншу вантажопідйомність (до 900 кг). Сімейство включає суцільнометалевийфургон ГАЗ-2752 і мікроавтобусиГАЗ-2217 і ГАЗ-22171 («Баргузин»), а також бортову вантажівку (шасі з кабіною) ГАЗ-2310. Базовою моделлю вважається фургон ГАЗ-2752 з зсувними бічними дверима і розпашними задніми (корисний об'єм 6,86 м³ в 3-місній версії і 3,7 м³ на 7-місній вантажопасажирській «Комбі»). Мікроавтобус ГАЗ-22171 з підвищеною дахом (аналогічної по висоті «Газелі» ГАЗ-3221) у 6-ти і 10-місному виконаннях. Більше читайте тут: [2]