Підберезник

Підбере́зник, -ка, м. Порода грибовъ. Лохв. у. Щави́дуб, -ба, м. Имя сказочнаго героя, который, благодаря своей силѣ, могъ сламывать дубы. Чуб. II. 229.

Сучасні словники

===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) === ПІДБЕРЕ́ЗНИК, а, чол. Один з кращих їстівних грибів з бурою шапинкою і білим м'якушем, що росте переважно в березових лісах. Роман розстебнув свою торбину, висипав на землю гриби. Тут були рижики, боровички, підберезники (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 118); У дубових і березових гаях навколо Києва є білі гриби, підберезники, моховики (Вечірній Київ, 10.VI 1961, 3). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 394.

===УКРЛІТ.ORG_Cловник=== ПІДБЕРЕ́ЗНИК, а, ч. Один з кращих їстівних грибів з бурою шапинкою і білим м’якушем, що росте переважно в березових лісах. Роман розстебнув свою торбину, висипав на землю гриби. Тут були рижики, боровички, підберезники (Збан., Між.. людьми, 1955, 118); У дубових і березових гаях навколо Києва є білі гриби, підберезники, моховики (Веч. Київ, 10.VІ 1961, 3). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 394. Підберезник, ка, м. Порода грибовъ. Лохв. у. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 158.