Задовбувати

Задовбувати, -бую, -єш, сов. в. задовба́ти, -ба́ю, -єш и задовбти́, -бу, -бе́ш, гл. Вдалбливать, вдолбить. Чуб. VII. 403.

Сучасні словники

української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1.Прилипати, приклеюватися до чого-небудь.
2.розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями і т. ін.; прискіпуватися. 

Словопедія ЗАДОВБУВАТИ (-ую, -уєш) недок., кого; мол.; несхвальн. Набридати комусь, утомлювати когось. - Добре, не задовбуй мене, Бога ради, такими думками! (А. Кокотюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 195. Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=wJsMqbYoL4I

Див. також

приставати