Тупість

Тупість, -пости, ж. Тупость. Шейк.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

тупість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови

дурість — 1 іменник жіночого роду розумова обмеженість, тупість; глупота … Орфографічний словник української мови

дурість — рості, ж. 1) Розумова обмеженість, тупість; глупота. 2) Необдуманий, безглуздий учинок. || Безглузда думка, необдуманий вислів … Український тлумачний словник

дурний — а/, е/. 1) Розумово обмежений, тупий, нерозумний; прот. розумний. || у знач. ім. дурни/й, но/го, ч.; дурна/, но/ї, ж. Розумово обмежена, тупа людина. || розм. Некмітливий, недогадливий, непередбачливий. || розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний… … Український тлумачний словник

дурнуватий — а, е, розм. 1) Трохи дурний (у 1 знач.). 2) Який виражає деяку розумову обмеженість, тупість. 3) Те саме, що дурний 3) … Український тлумачний словник

недотепний — а, е. 1) до чого, без додатка, з інфін. Нездатний зробити, виконати, здійснити і т. ін. що небудь з належним умінням, як слід; невмілий. || Уживається як лайливе слово. 2) Зробл., сказаний і т. ін. без належного вміння; невдалий. Недотепна… … Український тлумачний словник

туподумство — а, с. Тупість, обмеженість думки … Український тлумачний словник

дурний — I (розумово обмежений), нерозумний, відсталий, недотепний, тупий, тупоумний (також який виражає деяку розумову обмеженість, тупість), дурноголовий, пустоголовий, твердоголовий, тупоголовий, дубоголовий, безголовий, безмозкий, дурнолобий,… … Словник синонімів української мови

отупілий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до отупіти. 2) у знач. прикм.Який виражає тупість, отупіння … Український тлумачний словник

тупота — ти, ж. Сб. Тупоумство, тупість … Словник лемківскої говірки

Ілюстрації