Имберець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:39, 30 листопада 2014; Кондратенко Катерина (обговорення • внесок)
Имбе́рець, -рцю, м. Ум. отъ имберь.
Зміст
Сучасні словники
ІМБИ́Р, у, ч. Тропічна трав’яниста рослина, м’ясисте кореневище якої багате ефірними оліями; // Прянощі, вигот. з цього кореневища. Імбир — це висушений корінь тропічної рослини, яка культивується в Азії (Укр. страви, 1957, 345); Пиво, заправлене імбиром і різними прянощами, вийшло напрочуд смачне (Тулуб, Людолови, II, 1957, 81).