Кипень

Кипень, -пню, м. Кипятокъ. Кипнем її... спарив. О. 1862. V. 85.

Сучасні словники

кипінь -пеню, ки́пень, -пню, ч. 1) розм. Те саме, що окріп. 2) перен., рідко. Біла піна на воді під час її бурхливого вирування, а також кипіння.

Словник синонімів

ОКРІ́П (кипляча або дуже гаряча вода), КИП’ЯТО́К, КИ́ПІНЬ[КИ́ПЕНЬ]розм., ВАРрозм.,КИП’Я́Чрозм. рідко.На вогні закипів казанок з окропом (П. Панч); Жовніри.. почали черпати з казанів окріп та поливати їх зверху кип’ятком (І. Нечуй-Левицький); Кипнем її.. спарив (Словник Б. Грінченка); З мурів полилися вар і смола, посипалося каміння (З. Тулуб); Санька саме парила кип’ячем бідони (К. Гордієнко).

Словник фразеологізмів

ки́пнем (ки́пенем) кипі́ти. 1. Здійснюватися, відбуватися дуже енергійно, з великою силою, інтенсивністю. А на безмежних ланах колгоспу-мільйонера “Нове життя” насправді кипнем киплять не вщухаючи найрізноманітніші роботи (Є. Кротович). 2. Вирувати, клекотіти. Вік короткий, треба жить! Хай гуде земля під нами й Січа кипенем кипить (Я. Щоголів).

Відмінок	Однина
Називний	ки́пень
Родовий	ки́пню
Давальний	ки́пню, ки́пневі
Знахідний	ки́пень
Орудний	ки́пнем
Місцевий	на/у ки́пні, ки́пню
Кличний	ки́пню

Ілюстрації