Глум

Глум, -му, м. Насмѣшка, издѣвка, посмѣяніе. Старе скаже на глум, а ти бери на ум. Ном. № 6013. На глум подати. Отдать на посмѣяніе. На глум старих звичаїв не подаймо. К. ПС. 23. НАСМІ́ШКА, и, жін. Глузливий жарт, висміювання кого-, чого-небудь. Довбуш пригадав, скільки перетерпів він образ і насмішок через свою негарну вроду, і серце його знову защеміло (Степан Васильченко, II, 1959, 399); Глибокі повеселілі очі його з любов'ю і легкою насмішкою дивляться на дівчину (Михайло Стельмах, II, 1962, 343).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 193.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації