Лада
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:22, 29 листопада 2014; Литвак Анна (обговорення • внесок)
Лада, -ди, ж. Названіе существа, подъ которымъ разумѣютъ древне-славянскую богиню. В веснянках співають про матір Ладу: «Благослови, мати, ой мати Лада, мати, весну закликати». Левиц. Світ. 7.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис Грінченко
Лада, -ди, ж. Названіе существа, подъ которымъ разумѣютъ древне-славянскую богиню. В веснянках співають про матір Ладу: «Благослови, мати, ой мати Лада, мати, весну закликати». Левиц. І. Світ. 7.
Словники України on-line
ла́да – іменник чоловічого роду
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
ЛАДА (м., ж.) "супруг, супруга", ладый "милый, любимый", др.-русск. лада "супруг" (СПИ), укр. ладо, лада "супруг, супруга" (о лжебожестве Лада см. ...
ЛАДАН укр., блр. ладан – то же, др.-русск. ладанъ (Хож. игум. Дан.). Из греч. "смола кустарника " семит. происхождения: ср. араб. ladan; см. Бернекер 1, ...