Кислиця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:31, 29 листопада 2014; Kimmn (обговорення • внесок)
Кислиця, -ці, ж. 1) Яблоко съ дикой яблони. Знай нас! ми кислиці, з нас квас! Ном. № 2524. а) Наговорив на вербі груші, на осиці кислиці. Наговорилъ несообразностей, навралъ. б) Хто кислиці поїв, а на кого оскома напала. Въ чужомъ пиру похмѣлье. Ном. № 4068. 2) Яблоня дичка. 3) Названіе необузданнаго, непослушнаго вола. КС. 1898. VII. 46. Ум. Кисличка.
Зміст
Сучасні словники
Кислиця -і, ж. 1) Дика яблуня з дрібними, дуже кислими плодами. 2) Дрібний плід цієї яблуні. Кисли́ці розво́дити — плакати жаліючись; скиглити, хникати. (Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005. )
Кислиця іменник жіночого роду (Орфографічний словник української мови. 2005. )
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Кислиця Матеріал з Вікіпедії