Кинджал

Кинджал, -лу, м. Кинжалъ. А є у нас, коли хочеш, турецькі запоясники, кинджали, однакі завдовжки і одного майстера. К. ЧР. 168.

Сучасні словники

КИНДЖАЛ -а; м. [від араб. hangar] Холодна зброя у вигляді двосічного короткого клинка. Вийняти к. з піхов. Встромити, всадити к. в груди.

(від араб. ханджар), колюча зброя з двосічним коротким клинком; носиться в піхвах на поясі. У давнину й у деяких сучасних народів (наприклад, на Кавказі) кинджал - традиційна приналежність чоловічого костюма.

КИНДЖАЛ (від араб. hangar), холодну зброю (див. ХОЛОДНА ЗБРОЯ) з двосічним, коротким, прямим (інколи зігнутим) клинком (див. КЛИНОК). Кинджал носиться в піхвах (див. ПІХВИ) у деяких народів (особливо на Кавказі) являлется приналежністю національного костюма. Кинджал протягом багатьох століть відігравав роль допоміжного зброї в бою, а також аксесуара військової або цивільної одягу. З-за зручності носіння, нескладності у зверненні кинджал до першої половини 17 століття залишався в Європі широко поширеним холодною зброєю. Але в регулярних арміях кинджал не отримав широкого розповсюдження. В Росії в 18 - першої третини 19 століття кинджали складалися на озброєнні різних козачих частин. Твердо встановлених зразків російських армійських кинджалів не було, вони в основному повторювали традиційні форми і відрізнялися великою різноманітністю в обробці. В сучасних арміях кинджал конструктивно оформлений у вигляді знімного клинкової багнети (див. ШТИК).

Ілюстрації