Повітря

Повітря, -ря, с. 1) Воздухъ. Левиц. І. 25. О. 1862. IX. 115. Летить орел понад хутір, а в повітру в’єтсі. АД. II. 20. 2) = Повітриця. Вх. Уг. 260.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980). Невидима газоподібна речовина (головним чином із суміші азоту й кисню), яка оточує земну кулю і якою дихають люди й тварини. Повітря — ця всюдисуща суміш газів — найнеобхідніша умова нашого життя (Наука і життя, 5, 1967, 11); Усміхається пречисте небо, Все повітря пахощами дише (Іван Франко, XIII, 1954, 329); Весь ранок дихав [Т. Г. Шевченко] свіжим, чистим повітрям, насолоджуючись тишею безкрайого степу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 250); * У порівняннях. Нам треба миру, як води й повітря, Як хліба й сонця, — миру треба нам (Максим Рильський, III, 1961, 72); // перен. Неодмінна умова існування кого-, чого-небудь. Наукова цінність у літературознавстві придається конкретним фактам — цьому повітрю кожної науки (Вітчизна, 6, 1966, 162); // перен. Умови, обстановка, породжувані соціальним середовищем, колективом і т. ін. А хіба ж завтра не буде те саме — служба, телята, символізм і капуста? Припухлі очі і позіхання?.. Йому зробилося душно од того повітря — і, не стямившись навіть, він кинув нарешті: — Як можете... ви... Свинство! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 220); * Образно. Стоять на вулицях до самих передмість десятки тисяч пражан, ще змарнілих від хронічного недоїдання, бурхливо сп'янілих від чистого повітря волі (Олесь Гончар, III, 1959, 458). ]===

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]