Малеча

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Мале́ча, -чі, ж. соб. Малыя дѣти. Конотоп. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МАЛЕ́ЧА, і, жін., збірн. 1. Маленькі діти. Малеча танцювала, дрібно кружляючи, мов ті маленькі блакитні й червонясті метелики (Леся Українка, III, 1952, 670); Немов горобці, обліпила тин малеча (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 113); // розм. Молодші школярі. Одного дня зійшлася до мене в школу малеча по книжки (Степан Васильченко, II, 1959, 315); Школярикам вже, малечі, Зранку в школу любиму йти (Ярослав Шпорта, Твої літа, 1950, 71). 2. Малята тварин. — Недавно до кролячої клітки заліз тхір: видушив і малечу і дорослих (Олесь Донченко, II, 1956, 298).

[<a href="http://slovopedia.org.ua/35/53404/112550.html">МАЛЕЧА</a> "Словопедія" ]

мале́ча іменник жіночого роду

УКРЛІТ.ORG_Cловник

Словник UA потал української мови та культури

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Всесвітній словник

Орфографічний словник української мови

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання