Сльота
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:58, 28 листопада 2014; Марченко (обговорення • внесок)
Сльота, -ти, ж. Осеннее ненастье, мокрый снѣгъ. Лізеш сльотою. Ном. № 2757.
Сучасні словники
- в метеорології: рідка суміш дрібних кристалів льоду, або снігу і рідкої води. У природному середовищі, сльота формується при таненні льоду або снігу.
"Академічний тлумачний словник (1970—1980)"
- Хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом, із багном на землі. Восени й весною, як розпочнеться негідь та сльота, все містечко з хатами й крамницями неначе плаває в болоті, рідкому, аж прозорому
- Набридлива, надокучлива людина. — А хто це на дурничку причепився до саней?! — Це я, — підіймає голову Люба.. — Сльота! — Від сльоти чую, — .. не ображається дівчина
- Невідступно, надокучливо, набридливо. Лізеш сльотою
- як сльота́. Невідступно, надокучливо. Вона (біда) й за ним ходила змалку, як сльота, поки не відкрився перед ним чарівний світ книжок, повний незнаних чудес (П. Колесник).
- слякоть ◆ Чи коли вщухне сльота-мряка? Земля роз’юшилась у непрохідне драговиння. Ані пройти ані проїхати. М. Понеділок
- ненастье, непогода ◆ Тим часом настала сльота, що годі й носа надвір указати Лесь Мартович
- прилипала, приставала, надоедала, зануда ◆ Ходить за мною, як сльота
- (дощова) мрячка, мжичка; негода, мокреча, мокрота, мокротеча, д. моква, хляпавка; (із снігом) хвища; (на дорозі) грязюк
Іноземні словники
"Яндекс словари" bad weather
foul
rainy
slush
mire
slop
sleet
Ілюстрації
|
|
|
|
