Гідність

Гідність, -ности, ж. Достоинство. Желех.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ГІ́ДНІСТЬ, ності, жін.

1. Сукупність рис, що характеризують позитивні моральні якості. [Швачка:] Велика честь лицарству! Колишня босоніжка, посполита, і стану подлого і роду незначного, судити має гідності лицарські (Леся Українка, II, 1951, 190); — Час вже аби руські ґаздині знали свою гідність (Василь Стефаник, І, 1949, 167); Образ Юрія Брянського, радянської людини з її високими гідностями, належить до найяскравіших образів української літератури (Мовознавство, VI, 1948, 14).

2. тільки одн. Усвідомлення людиною своєї громадської ваги, громадського обов'язку. Брати всюди і супроти всіх трималися з гідністю і тактовно (Іван Франко, VI, 1951, 201); Оця міська дівчина зуміла викликати в нас [сільських дітей] незнане досі почуття гідності, потрібності в житті (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 42),

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 65.

Ілюстрації