Перемога
Зміст
Словник Бориса Грінченка
'Перемога, -ги, ж. Одолѣніе, побѣда, перевѣсъ.
Інші словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПЕРЕМОГА, и, жін.
1. Повний успіх у бою, остаточна поразка військ противника. Не радість, а тривога палала в його погляді. — Ой, ні, ще не зовсім перемога! — промовив він, дивлячись на міську браму. З кріпосної брами вилетів гусарський полк (Олександр Довженко, І, 1958, 263);
Знали, що воно має от-от пролунати, були певні цього, повторювали його протягом усієї війни, а тепер вимовляли так, ніби вперше почули, ніби ніколи раніше не знали цьогс слова, не здогадувалися про його красу й велич. Перемога! (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 94);
Успіх у двобої, змаганнях, що закінчуються поразкою супротивника. Ці дипломи в різний час присуджено Сашкові за перемоги на змаганнях радіолюбителів-короткохвильовиків (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 41); Перемога в турнірі.
День Перемоги — день остаточної поразки фашистської Німеччини в другій світовій війні. День Перемоги кожен рік По праву з гордістю стрічаєм (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 59); Піррова перемога — перемога, здобута внаслідок великих жертв, що її обезцінюють (за ім'ям епірського царя Пірра, який здобув перемогу над римлянами ціною тяжких втрат).
Приносити (принести, покласти і т. ін.) що на вівтар перемоги див. вівтар. 2. Перен. Успіх у боротьбі за що-небудь, здійснення чого-небудь у результаті боротьби, подолання якихось труднощів. Гуща і Прокіп перемогли.. Сьогодні мало рішитись, за ким перемога, за ними, чи за Хомою, який підбивав нищити все і все палити (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 80); Звістка про перемогу соціалістичної революції в Петрограді і Москві піднесла всю країну (Микола Бажан, Наша.. Москва, 1951, 53); Нова видатна перемога Радянської країни в освоєнні космічного простору викликала найпалкіші відгуки в усьому світі (Літературна Україна, 23.III 1965, 1);
Ствердження, доведення своєї більшої в порівнянні з чиєюсь сили, своєї вищості і т. ін. Три дні і три ночі.. приборкували його Жайсак, Тайжан і ще два жигіти [джигіти]. Орел голодував, орел втрачає останні сили, але не визнавав перемоги людини (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 153).
Здобувати (здобути) перемогу — досягати чого-небудь бажаного, жаданого і т. ін., подолавши всі перешкоди. — По-перше, ти сам нерозважно вплутався у цю халепу і поставив під загрозу і себе і весь колектив, а по-друге, — в білих рукавичках перемоги не здобувають (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 57).
Іноземні словники
Толковый словарь Ожегова
ПЕРЕМОГАТЬ,-аю, -аешь; несов., что (разг.). Пересиливать, преодолевать(боль, слабость, усталость). П. дремоту. П сов. перемочь, -огу, -ожешь.
Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. – М.: Русский язык, 2000
Ілюстрації
Медіа
Додаткові дані
Цікаві факти
- про поразки та перемоги
- [Роздуми про поразки та перемоги Цитати про перемогу]
