Паля

Паля́, -ля́ти, с. = Паленя. Ум. Палятко. Вх. Лем. 446.

Паля, -лі, ж. 1) Свая. Ном. № 1232. Поженуть чоловіка п’ятнадцять палі бить. ЗОЮР. І. 75. Посеред ставу вбито чотирі палі товстеньких. Кв. II. 85. Палю забивати. Кромѣ прямого значенія: сильно выпивать, напиваться пьянымъ. Не за кожним разом таку палю забивали, хоча й на сухо ніхто не виїзджає. Св. Л. 60. 2) Колъ. На палю вбивати. Сажать на колъ. 3) Дѣтск. Палка. 4) Ударъ линейкой по рукѣ. Палі дати. Ударить линейкой по ладони.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Паля, Кіл — засіб тортур і страти людини у середньовіччі. Являла собою:

  - загострений дерев'яний (з цільного дерева) або металевий кіл;
  - укріплений в землі вертикальний кіл, з загостреним верхнім кінцем;
   -у запорожців був дерев'яний стовп, висотою в аршин і більше, нагорі якого зміцнювався залізний шпиль в 2 аршини довжини;
   -інколи застосовували товсту жердину з тупим кінцем, що уповільнювало настання смерті;
   -пірамідальний навершок на дерев'яному стрижні.

Ілюстрації