Шар
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:08, 16 жовтня 2014; Коваленко Дана Вячеславівна (обговорення • внесок)
Шар, -ру, м. 1) Слой. Шар землі. Мнж. 129. Положили в діжку шар капусти, шар яблук; та знов шар капусти, шар яблук. Кіев. г. 2) Рядъ. Сосн. у. Шаром стоять хати. НВолын. у. Шар полукіпків на полі. Ум. Шаро́к. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Шар - геометричне тіло; сукупність усіх точок простору, що знаходяться від центра на відстані, що не більше заданого. Це відстань називається радіусом кулі. Шар утворюється обертанням півкола близько його нерухомого діаметра. Цей діаметр називається віссю кулі, а обидва кінці зазначеного діаметра - полюсами кулі. Поверхня кулі називається сферою: замкнутий куля включає цю сферу, відкритий кулю - виключає.