Кульчик

Ку́льчики — прикраси, що носилися у проколених вухах. Поширені як серед жінок (як правило, — парні), так і серед чоловіків (як правило, — непарні). В «Історії» Льва Діакона є опис зустрічі князя Святослава Ігоревича із візантійським імператором Цимісхієм, де згадується, що Святослав носив сережку, прикрашену трьома дорогоцінними каменями.

КУЛЬЧИК, а, чол., діал. Сережка. Вони обмили її від ніг до голови запашною водою, старанно підрізали їй нігті на руках і ногах і пофарбували їх рудою хною, підмазали очі, простромили в уші розкішні перлові кульчики (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 223).