Бабити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:20, 20 листопада 2017; Mvzaiats.if16 (обговорення • внесок)
Бабити, -блю, -биш, гл. Быть повивальной бабкой, принимать дѣтей. Свекруха моя в його сина бабила. Рудч. Ск. І. 77. підрозділ=Інститут філології