Табак

Табак, -ку, м. Табакъ. Драг. 13. Ум. Табачо́к. Хто нюхає табачок, то гетьманів мужичок. Ном. № 12614.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Сучасні словники
5 Ілюстрації
6 Медіа
7 Див. також
8 Джерела та література
9 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тютюн (Nicotiana) — рід однорічних і багаторічних рослин родини пасльонових (Solanaceae), що містить понад 70 видів. Для європеців, спочатку, французьке слово «tabac» позначало і рослину і сигару, зроблену з листя тютюну. Це слово, у свою чергу, походить від іспанського «tabaco», яке у свою чергу запозичене з мови південноамериканського племені араваків і означало різновид люльки для куріння. Згодом, в іспанській мові, внаслідок семантичного переносу отримало значення «тютюн».

В португальській мові тютюн як рослину позначало слово «pétun». Ця лексема зникла з португальської літературної мови внаслідок конкуренції з іспанським словом.

Баку́н — у західнополіських говірках «рослина тютюн», у східнополіських говірках — «різновид (сорт) тютюну, Nicotiana».

Рядова назва «Нікоціана» (Nicotiana) введена Далешаном (1586) і походить від прізвища французького посла в Португалії Жана Ніко, з ким зв'язана інтродукція тютюну в Європу.

Українська назва — тютюн — слово запозичене з турецької мови (тур. tütün).