Лабиринт

Лабиринт, -ту, м. Лабиринтъ. Блукав... у лабиринті мрій без вороття. К. НС. 81.

Сучасні словники

Вікіпедія: Лабіри́нт (грец. Λαβύρινθος) — споруда, що, нібито, складалася з кількох тисяч кімнат, залів і коридорів. Уперше про один з них повідомив давньогрецький історик Геродот (бл. 484—431 або 425 рр. до н. є.). У другій книжці свого знаменитого твору «Історія», він описав відвіданий ним велетенський Фаюмський лабіринт і розповів про історію його побудови. Цей найдавніший з відомих лабіринтів був заупокійним храмом, побудованим біля піраміди фараона Аменемхета III (1840—1792 р. до. н. е.). Академічний тлумачний словник української мови: Дуже складне, заплутане розташування приміщень, переходів, доріг, алей у парку тощо. За нею [долиною] було видко цілі лабіринти невисоких скель (Нечуй-Левицький, II, 1956, 409); І Алі, і Фатьма були тут людьми чужими, не знали стежок і легко могли заплутатися в їх лабіринті (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 400); Солекопи знали тут кожну штольню, заплутаний підземний лабіринт (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 271); На кістках [українського народу].. викладалися ці нетрі, лабіринти, гроти [Софіївського парку] (Іван Ле, Право.., 1957, 99); * У порівняннях. Спочатку я просто блукала в коридорі, мов в якомусь лабіринті (Ірина Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 43).

Ілюстрації

Див. також

Лабіринт

Джерела та література

Тлумачний словник

Зовнішні посилання

Лабиринт Фавна