Вуста

Вуста, вуст, мн. См. Уста.

Вуста

Сучасні словники

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Вуста, вуст, мн. см. уста.

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ВУСТА

вуста́ множинний іменник

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

ВУСТА д! ГУБИ, РОТ.

СЛОВОПЕДІЯ Універсальний словник-енциклопедія

вуста́ зімкну́лися наві́ки у кого, чиї. Хто-небудь помер. Одного разу кволим голосом покликала (мати) дочку до себе, хотіла щось сказати, та так і не сказала. Вуста її зімкнулися навіки (Д. Ткач).

з вуст (з уст) у вуста́ (в уста́), зі сл. передава́тися, передава́ти, перехо́дити. Від однієї людини до іншої (про щось почуте). Переходячи з уст в уста,.. твори ці зазнавали різних трансформацій, розгалужувались іноді на багато варіантів (М. Рильський); По селах з уст в уста передавалася жахлива звістка: фашисти нищать радянських людей, знущаються з жінок, убивають комуністів (Іван Ле). від уст до уст. Полетіла команда від уст до уст: форсувати річку (О. Гончар). з уст до уст. З уст до уст перелітала одна звістка про заснування нових артілей (Г. Епік).

з ме́дом на вуста́х. Який нещиро говорить приємні речі; облесливий, нещирий. Завідуючий був старий лис, з медом на вустах, якого, проте, радили мені стерегтися (С. Васильченко).

зрива́тися / зірва́тися (ско́чити) з язика́ (з вуст). 1. Швидко, спонтанно промовлятися (про слова). Але Балабуха заговорився, й од старого, академічного звичаю з його язика почали зриватись латинські слова (І. Нечуй-Левицький); Але голос йому не зрадив, і слова все так само впевнено зривалися з уст (Іван Ле). 2. Раптово, мимоволі з’являтися, звучати (про думки, пропозиції і т. ін.). Пропозиція моя виникла якось несподівано для мене самого і зірвалася з язика, наче з власної своєї ініціативи (Л. Яновська).

(і) ро́та ((і) вуст) не розтули́ти. Промовчати, нічого не сказати. — А чому так? Чому хлопець вибирає (дівчину), га? — казала з запалом, наче я сперечався з нею, хоч я й рота не розтулив.— А чому дівчина не має права? (Є. Гуцало); І все в ній (Роксолані) кричали ці слова зневаги, але дружинонька не розтулила й вуст (О. Ільченко). ро́та розтули́ти. І не встиг Калинка рота розтулити, як наглядач спритним ударом упхнув його до камери (А. Дімаров).

на вуста́х. 1. з чим. Який готовий сказати, висловити що-небудь або постійно висловлює щось. Одна тілько Килина Івановна (Іванівна) .. жовта, як стигле жито, завжди розкуйдана, завжди з святцями у руках і лайкою на устах, не боялася Кирила Івановича (Панас Мирний). 2. у кого, рідше кого, перев. зі сл. бу́ти. Постійно повторюватися ким-небудь або бути предметом обговорення у когось. За нашим столом .. була постійно й незримо присутня найшляхетніша з усіх учительок на світі — славна Марія Никифорівна, бо вона весь час у думках і на вустах Сави Божка (Т. Масенко); Краю мій, що в вогні найтяжчім, на устах народів світу (П. Тичина); Залишилася тільки така (інтелігенція), що вважала разом з урядом метою відняття чужого, горьованого, і всяке писання для неї було потрібним чадом для отруювання свідомості загалу... Не дурно ж дурман цього чаду запаморочив і Сокиру іти із своїми пропозиціями аж сюди. Бо Моцюрине ім’я було у всіх на устах (Т. Осьмачка).[/

не ви́пустити (не пусти́ти) (ні (ані́, і)) па́ри з вуст. Затято мовчати, не сказати нічого. Горецький терпеливо усе вислухав, не випустив пари з вуст (М. Ю. Тарновський); Оперезав (курінний) кийком злодія по плечах. Той тільки моторошно здригнувся і, убгавши голову в плечі, зціпив зуби, не випустивши й пари з уст (С. Добровольський); І знову всі мовчать. Дивна річ — як тільки скаже він, Анкулія, слово, відразу западає тиша, ніхто й пари з вуст не пустить (М. Чабанівський); Запанувала мовчанка. А Наталка... Боже мій! Впустивши оторочки і голку, вона стояла край столу, смертельно бліда, не пустила й пари з уст (І. Багряний).

ні (ані́) па́ри з вуст (з уст, з ро́та). 1. Нічого не говорити, затято мовчати. Вона твого Павла перехоплює, а ти ні пари з вуст. Одріж їй так, щоб навік затямила (В. Кучер); Його (арештованого) вже носили на рядні, бо негоден був ходити... Він уже конав — але ні пари з уст (І. Багряний); Парубок ані пари з уст, тільки куди я не гляну, усе на його погляд очима спаду (Марко Вовчок); —Лука на те ані пари з уст: що правда, то правда, а правді кільця не вправиш — худа корова (Григір Тютюнник); Та Лисичка не дурна. Сидить у норі, ані пари з рота (І. Франко). ні па́ри з губи́. Стала (Мася) під грубою та й ні пари з губи, наче води в рот набрала (А. Свидницький). з уст ні па́ри. Вона все ходить, з уст ні пари. Широкий Дніпр не гомонить: Розбивши вітер чорні хмари, Ліг біля моря одпочить (Т. Шевченко). 2. про що і без додатка. Не розголошувати, не розказувати чого-небудь; утаювати.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВУСТА див. уста.

[1]

вуста́ – множинний іменник

відмінок однина множина називний вуста́ родовий вуст давальний вуста́м знахідний вуста́ орудний вуста́ми місцевий на/у вуста́х кличний вуста́

ТЛУМАЧ

вуста

Матеріал з Вікіпедії

Ву́ста (Ууста) — невеликий піщаний острів в Червоному морі в архіпелазі Дахлак, належить Еритреї, адміністративно відноситься до району Дахлак регіону Семіен-Кей-Бахрі.

Географія[ред. • ред. код] Розташований на захід від острова Ісра-Ту. Має видовжену з північного сходу на південний захід форму. Довжина 3 км, ширина до 1 км. На відміну від сусідніх островів Вуста звільнений від коралових рифів. ===[ http://rhymester.org/ua/index.php?q=%D0%B2%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0 Онлайн словник українських рим] Рими до слова "вуста"

сороковуста густа капуста надгуста негуста пуста сорокоуста стоуста тисячоуста уста Фауста хуста євангеліста єговіста ігриста ідеаліста ілюзіоніста імпресіоніста іскриста іудаїста абсолютиста

Іноземні словники

Большой русско-английский словарь (онлайн версия).

уста

 мн. поэт.

mouth sg, lips

••

вкла́дывать (вн.) в чьи-л уста́ — put (d) into smb's mouth (into the mouth (of))

из чьих-л уст — from smb; from smb's lips

из пе́рвых уст — ≈ (straight) from the horse's mouth; from smb's own lips

из тре́тьих уст — secondhand / thirdhand; through the grapevine

уста́ми младе́нца (глаго́лет и́стина) — см. глаголить

из уст в уста́ — by word of mouth

на уста́х у всех — on everybody's lips

ва́шими бы уста́ми да мёд пить погов. — ≈ it is too good to be true; if only you were right!

Словари и энциклопедии на Академике

вустаПеревод вуста див. уста.

onary.org/wiki/%D0%B2%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0Викисловарь

Украинский[править] Морфологические и синтаксические свойства[править] вуста Существительное, неодушевлённое. Корень: --. Произношение[править] Семантические свойства[править] Значение[править] ◆ Не указан пример употребления (см. рекомендации). Синонимы[править] Антонимы[править] Гиперонимы[править] Гипонимы[править]

Ілюстрації

[[Зображення: Файл:Вуста 1

x140px]] [2]

[3]

[4]

x140px [5]

Медіа

ВІА "Кобза" - Твої вуста (2011)

Я ЛЮБЛЮ ТВОЇ ВУСТА

[6] Українські пісні

Цікаві факти

заголовок

підзаголовок

===[http://poetry.uazone.net/syngai13.html Микола Сингаївський

Зі збірки "МОЯ СВІТОБУДОВА"]=== Дітей заждалась тиха мати, На жаль, немає і листа… – Нема часу, щоб написати, – Шепочуть мамині вуста.

Не раз вона їх виглядала, Дозріли вже не раз жита… – Це, мабуть, знов зажура давня, – Шепочуть мамині вуста.

Згадає ненька – і всміхнеться, Що десь онука вироста… – Пошли їй, доле, ніжне серце, – Шепочуть мамині вуста.

Вона б сама до них летіла, Та відлетіли вже літа… – Пошли їм, доле, мужні крила, – Шепочуть мамині вуста.

Весна вітає землю отчу, Вертають птахи до гнізда… – Чомусь недобачають очі, – Шепочуть мамині вуста.

[7]

Твої вуста

Твої вуста

Чарівні сни у ніч безсонну бродять.

Їх  відганяю,  а  вони  летять…
Вуста  твої  зі  світу  мене  зводять,
Твої  вуста…  що  полум’ям  горять.

Твої  вуста  і  ніжні  і  гарячі,
Немов  хмарки,  неначе  вітерець,
Немов  троянди  пелюстки  тремтячі,
Що  поєднали  тисячі  сердець.

===[http://www.poezia.org/ua/id/37937/ Марія Гончаренко

цикл "ОСІНЬ". Вірш 4]=== Марія Гончаренко

цикл "ОСІНЬ". Вірш 4

вуста мовчать слова Любові промовляє Серце 2007 Київ зі збірки "Мозаїки в стилі модерного рондо" (Київ, 2007)

Файл:БУГОВА СКРИНЯ.doc