Хмарина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:37, 22 квітня 2014; Кухта Ірина (обговорення • внесок)
Хмарина, -ни, ж. Туча. Сизенькі хмарини.... по небу простягліїся. О. 1862. VIII. 17. Зацвів козак рожиною, дівка калиною, розійшлися вони чорною хмариною. Чуб. V. 283. Ум. Хмаринка, хмариночка. Сияло сонце в небесах, а ні хмариночки. Шевч. 100.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
[[
|