Фантина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:04, 29 січня 2014; Мельниченко Дар'я (обговорення • внесок)
Фанти́на, -ни, ж. Что либо изъ фанти́ння, изъ вещей, относящихся къ одеждѣ. Я знаю, де в мене отака малесенька фантина лежить. Сквир. у. Ум. Фанти́нка. См. Хвантина.
Сучасні словники
фанта, фантиння – "одяг"; лахута, курманина
іменник жіночого роду, діал.
ФАНТИНА, и, жін., діал. Одежина (у 1 знач.). Росло то все [діти], як бур'ян на толоці,., часом фантину.. пошастило стягти. От і повиростало... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 390).
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
- [1].
- Фантина* — ы, ж. Производные: Фантинка; Фантя; Фаня; Тина. [Женск. к Фантин (см.).] Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 … Словарь личных имен
- Фантина
Фантина -ы, жен. Производные: Фантинка; Фантя; Фаня; Тина. Происхождение: (Женск. к (см. Фантин))
- [2], Іменник жіночого роду, відмінювання 7a.
Власна назва.
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ=Університетський коледж}}}]]
