Козел

Козе́л, -зла, м. 1) Козелъ. 2) Мальчикъ, состоящій въ качествѣ прислуги и пастуха. Азовск. побережье. 3) Названіе растеній: Boletus luteus L., Heracleum sibiricum L., Pimpinella Saxifraga L. ЗЮЗО. I. 114, 124, 131. 4) Родъ игры. Козла водити. Играть въ масляничную хороводную игру съ пѣснями о козлѣ. Харьк. Ив. 78. 5) Четырехугольный столбъ или подставка для черіня гончарной печи. Вас. 180. 6) мн. Ко́зла. Козлы. Стали вряд, а ратища в козла поставили. ЗОЮР. І. 254. 7) мн. Кізли. Въ гуцульскихъ хатахъ то-же что и крокви, стропила. Шух. І. 91. Kolb. І. 55.

Сучасні словники

Козел ,зла, чол.

1. Дика жуйна тварина родини порожнисторогих, що живе переважно в горах. Сніговий козел.. тримається завжди недалеко від снігових полів на неприступних скелях і крутих схилах гірських вершин (Посібник з зоогеографії, 1956, 95).

2. Те саме, що цап1. З козла ні шерсті, ні молока (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 231); Козел меле, козел меле, коза насипає (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 47); * У порівняннях. Витріщив очі, як козел на нові ворота (Номис, 1864, № 6338). ♦ Козел відпущення — про людину, на яку звалюють чужу провину, відповідальність за чийсь учинок. — Що ж.., я, виходить, за козла відпущення? (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 64); Як з козла молока — немає жодної користі від кого-, чого-небудь. [Храпко:] Що з вашої науки? Як з козла молока! (Панас Мирний, V, 1955, 134).

3. розм. Вид гри в доміно, карти. В селі оце гуляють, мабуть, у хвильки або в козла (Іван Микитенко, II, 1957, 85); В перервах.. відбувалися справжні побоїща між видатними майстрами козла (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 40); // Той, хто програв у такій грі. Підійшов [Шмалієнко] до групи курсантів, що грали в доміно.. — Сідай, сідай. Через п'ять хвилин устанеш козлом (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 49).

Забивати козла — грати в доміно. Збирались товариші. Грали в карти або забивали козла (Панас Кочура, Родина.., 1962, 72).

4. спорт. Гімнастичний прилад для перестрибування, що має форму короткої колоди на чотирьох високих ніжках, оббитої шкірою або дерматином. Один молодий чоловік, утомившись стрибанням через козла, одійшов набік і почав надягати на себе сюртук, скинутий було для легкості рухів (Леся Українка, III, 1952, 578); Щоденні стрибки через коня і козла, ходіння по канату, штиковий бій.. робили свою непомітну справу (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 53).

5. мет. Метал, сплав, який застиг під час плавлення й прилип до стінок печі, ківша й т. ін. Найменший прорахунок може спричинитися до утворення в реакторі козла.., коли рідкий чавун, остигаючи в печі, перетворюється в моноліт (Радянська Україна, 29.V 1962, 1).

Козел Дерев'яна конструкція на чотирьох нахилених ніжках, які з'єднуються дошками. Використовується як настил для виконанні будівельних робіт на висоті, для спорудження тимчасових легких мостів. Прийнято відрізняти: ~ бельгійський — дві брущаті триноги з перекладиною, що слугує підвалиною дерев'яного моста.