Козуля

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Козуля, -лі, ж. 1) Маленькая корова съ загнутыми назадъ рогами. Желех. Kolb. І. 65. 2) Насѣк. Cerambyx. Желех. 3) Двойной крючекъ для ловли рыбы. Ум. Козулька.

Сучасні словники

[Козуля] ,Косуля, і, жін. Дика коза; сарна. Козуля є цінним мисливським звіром, який дає м'ясо, шкіру й хутро (Звірі .. Карпат.., 1952, 59); В Карпатських і Кримських горах можна зустріти благородних оленів, диких кабанів, козулю, куницю (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 88); * У порівняннях. Франка вибігла наперед, ногами толочила траву і легко, мов козуля, стрибала з пенька на пеньок (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 63).

Ілюстрації

Козуля 1.jpg Козуля 2.jpg Козуля 3.jpg Козуля 4.jpg

Див. також

Козулі Козуля записки мисливця-натураліста