Куліш

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:59, 1 грудня 2019; Kistavytska.fpmv19 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Куліш — страва української кухні, зварена з пшоняних круп. Куліш – за способом приготування схожий на крупник, але переважно з пшоняних круп. Куліш легко готувати в домашніх і польових умовах. Звідси й інша його назва – польова каша.

Промите пшоно засипали у казан з киплячою водою, для смаку додавали одну-дві картоплини, сіль, коріння, по можливості зелень. Готовий куліш затирали салом із цибулею й часником. Особливо смачним був із салом, шматком м’яса (навіть солонини) або рибиною. Готовим куліш вважався тоді, коли пшоно розварювалось повністю й утворювалася кашоподібна маса. Куліш готували переважно з пшоном, траплялося, що подекуди варили й гречаний (деякі райони Чернігівщини, Полтавщини), кукурудзяний (південне Поділля). Іноді на правобережному Поліссі пшоняний куліш варили на молоці (молочний куліш), сироватці (сироватковий куліш) і на маслянці.

КУЛІШ, лешу, чол. Густий суп (звичайно з пшона). Густенька каша, Та каша, бачте, та не наша, А наш несолений куліш — Як знаєш, так його і їж. Іваниха не відповіла, — не хотіла вже заводитись, — і почала розпалювати в печі та приставляти куліш


У польових умовах куліш готували на обід, а вдома, зазвичай, на вечерю. Він і зараз є однією з улюблених народних страв.

Ілюстрації

Кулиш.jpg Кулиш1.jpg

Медіа