Багатенько
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:03, 23 січня 2014; Туренко Ольга (обговорення • внесок)
Багатенько и багатечко, нар. Ум. отъ багато. Довольно много.
Зміст
Сучасні словники
БАГАТЕНЬКО, присл., розм. Досить багато. Раз, увечері, зійшлися [офіцери].., і багатенько їх (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 455); А коней під повітками стояло багатенько, не одна сотня (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 234).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 78.
Ілюстрації
|
|
|
|
